Додав: Майдан-ІНФОРМ, 26-12-2009 19:57, США

Американський меморiальний музей жертв Голокосту у Вашингтоні вшанував митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького, який організував акцію порятунку євреїв. Близько 200 єврейських дітей врятував митрополит від смерті

Американський меморiальний музей жертв Голокосту у Вашингтоні видав календар на 2010 рік, присвячений людям, які в роки Голокосту врятували тисячі євреїв. Серед них – ім’я митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького, який організував акцію порятунку євреїв. Близько 200 єврейських дітей врятував митрополит від смерті.

Лютий у календарі, виданому Американським музеєм Голокосту, присвячений митрополитові УГКЦ Андрею Шептицькому. Тут фотографія Слуги Божого, фото з монастиря на Гуцульщині в Підлютому і документ, який засвідчує особу брата Романа Митку. Власне під цим іменем, яке вигадали монахи, і врятувався Курт Левін, син львівського рабина. Брати Андрей і Климентій Шептицькі переховували і молодшого брата Курта – Натана. Обоє синів раббі лікаря Езекиїля Левіна, головного рабина реформістської єврейської общини у Львові, з яким приятелював митрополит Андрей, переховувались у монастирях УГКЦ, як і інші єврейські діти і жінки.

Митрополит, будучи важкохворим, мав надійних помічників і через свого брата Климентія Шептицького, отця Марка Стека і діяв.Єврейським дітям видавали фальшиві довідки про хрещення, надавали українські імена, ї
розподіляли їх у монастирі, багатьом допомагали перетнути кордон.

Про кількість врятованих митрополитом євреїв досі достеменно невідомо

Митрополит Андрей не лише знав іврит, читав Тору в оригіналі. Він дуже важко переживав смерть кожної невинної людини. Знаючи про небезпеку, рятував тих, кого міг. Слуга Божий Андрей у 1942 році видав своє відоме пастирське послання «Не вбий!».

Апостольський Екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії
УГКЦ Михайло Гринчишин каже, що вшанування музеєм Голокосту у Вашингтоні митрополита Андрея – це велика вдячність великій Людині. Адже навіть невідомо, скількох євреїв врятував митрополит. Кажуть, від 150 до 200 осіб, але може бути й більше.

«Важливо, що поважна міжнародна установа вшановує митрополита. Адже це престижно. Музей розповідає про Голокост, про звичайних людей, які чинили незвичайні кроки, рятували інших, піддаючи себе і свою родину на небезпеку. Календар – це вже інша форма популяризації. Його матимуть люди у своїх помешканнях, читатимуть, думатимуть. Це вдячний вчинок з боку американських євреїв і матиме, ймовірно, вплив на музей «Яд Вашем» в Ізраїлі для присвоєння митрополиту звання «Праведника світу», – наголосив владика Михайло Гринчишин.

Врятовані євреї домагаються присвоєння митрополиту звання «Праведника народів світу»

Стараннями Курта Левіна, який мешкає у Нью-Йорку, у музеї Голокосту у Вашингтоні створений окремий відділ, присвячений постаті митрополита Шептицького. Курт Левін, його брат Натан, інші врятовані євреї з 1981 року домагаються від меморіалу жертвам Голокосту «Яд Вашем» в Ізраїлі присвоїти митрополитові Андрею Шептицькому звання «Праведника народів світу», яким удостоєний брат митрополита Климентій Шептицький. Але у цьому питанні домінує не справедливість чи моральні аспекти, а політика. Про це неодноразово наголошував Курт Левін. «Яд Вашем» закидає митрополитові те, що Слуга Божий не стримав натовп українців, які розпочали погром у Львові в перші дні німецької окупації. Але з архівних матеріалів відомо, що митрополит відправив до розлючених і збуджених людей монахів. Однак заспокоїти натовп було неможливо.

Ще тримаються радянські міфи й стереотипи щодо постаті митрополита Андрея Шептицького. Але з кожним роком вони дедалі більше розвіюються, а тим часом виникає більше зацікавлення до діяльності митрополита, його наукових праць.

У Меморіальному музеї Голокосту США, який є урядовою організацією, відвідувачі мають нагоду чи не щодня знайомитись з іменем митрополита Андрея Шептицького, а календар – це ще один вияв вдячності.

Галина Терещук, радіо "Собода", (Львів – Київ – Прага)

Обговорити цю новину у форумі

Постійна адреса цієї сторінки в Інтернеті:
http://maidan.org.ua/static/news/2009/1261850251.html