«Ліси України є її національним багатством» йдеться у Лісовому Кодексі України. Те що сталося у лісі поблизу Надвірної та с. Гвізд (за третім спуском в сторону с. Гвізд від Надвірної) лише поодинокий випадок нищення, розкрадання та збагачення на цьому «національному багатстві». Там було зрізано більше 50-ти дерев Модрини Польської, «володарки лісів» як її називають ті, хто любить ліс. Дерева яке занесено в Червону Книгу.
Довідка: Модрина — довговічне дерево, здатне прожити до 900 років. У Карпатах найбільш перспективною є модрина європейська до межі 1000 м над рівнем моря. На жаль, ми маємо лише невеликі "клаптики” та окремі експериментальні ділянки арборетуми, дендрарії, лісопарки модрини європейської, японської та польської (остання занесена в Червону книгу). Але накопичено чималий виробничий досвід з розведення, культивування, акліматизації та селекції модрин.
Що ж, одним «клаптиком» стало менше.
Картина із пеньками від зрізаних дерев віком майже 100 років вражає. Сплюндрований ліс на цій мальовничій галявині ще довго буде виглядати покаліченим, тим часом як причетні до цього рахують дохід.
Окрім модрин на цій ділянці лісу роками крадуть вікові дуби.
Дохід — досить великий, адже за найскромнішими підрахунками збути деревину навіть не обробляючи її можна за більш як 200 тис. грн., та це лише часточка реальної вартості такого дерева, адже щоб його відновити потрібно чекати 100 років, хто і за скільки може купити час?
Ділянка, менш як в кілометрі від районного центру, на якій це відбулось належить Солотвинському лісгоспу.
У Солотвинському лісгоспі нам сказали що їм, дослівно, «задалеко їхати». То ж нічійна ділянка лісу напевне зникне зовсім, а найцінніше що там було – уже вкрали. Питання треба задати в першу чергу природоохоронній прокуратурі. Окрім таких кричущих крадіжок дерев із Червоної книги дуже часто слова керівників лісгоспів розходяться з ділом. Під виглядом «санітарної вирубки» вирубують деревину для збуту, а ліс залишається захащеним та недоглянутим. Можливо, Модрину вирубали «санітари» для свого збагачення? Було б непогано з’ясувати хто збуває цю деревину, адже дерево настільки рідкісне точно не пішло на паркан якомусь селянину.
Говорячи про санітарні чистки – отримати дозвіл на чистку лісу надзвичайно важко, а лісгоспи цим займаються тільки на великі свята галактичного масштабу.
В другу чергу де був участковий села. З часів розвалу СРСР участкові в селах – привиди яких рідко бачать далі чим закінчується асфальт.
Де було ДАІ, коли ця деревина везлась по дорогах області, чи доповів лісничий який завідує цією ділянкою про вирубку свому керівництву, які дії з боку лісгоспу було проведено...
200 тис. грн це сума яку молодий спеціаліст вчитель у школі заробляє за 8 років (якщо витримає). На таку суму збагатилися ті, хто був причетний до цієї малої за мірками лісничого господарства афери. Та чи буде хтось покараний? До чого призводить неконтрольована вирубка лісів без насадження мешканці прикартпаття і закарпаття знають уже не по словах. Неодноразові повені — тому доказ.
Картинки з висоти пташиного польоту вражають. Чи побачать наші внуки хоч клаптик справжнього лісу?
|