Івано-Франківська область є першою в державі за зниженням темпів зростання
промислового виробництва, – розкритикувала керівництво ІФОДА прем’єр-міністр
Юлія Тимошенко минулого тижня під час наради з головами обласних державних
адміністрацій. «Не може бути такого, щоб Черкаська область дала 33% приросту
виробництва, а в той же час Івано-Франківська продемонструвала мінус 21,5%», –
дорікнула прем’єр. Голова ОДА Микола Палійчук в боргу не залишився: загальний
спад виробництва в області він називає результатом роботи саме уряду Юлії
Володимирівни. Мовляв, спад пов’язаний виключно з ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»,
проблем якого урядовці вперто не помічають. А ось якщо «нафтохіміків» із
звітної статистики забрати, то область, за словами Миколи Палійчука, навпаки
показала приріст у виробництві на рівні 20%.
Губернатора «підставляє» «Нафтохімік Прикарпаття»? Загалом вплив
підприємства на долю місцевих чиновників (в тому числі губернаторів) впродовж
останніх років є знаковим. В 2004 році через історію з «Нафтохіміком» ледь не
постраждав тодішній голова ОДА Михайло Вишиванюк. На Всеукраїнській нараді з
проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини
Президент Леонід Кучма виголосив розгромну промову, в якій, наголошуючи «на
тотальному приховуванні прибутків з метою несплати податків», серед найбільших
неплатників назвав «Нафтохімік Прикарпаття». Михайлу Вишиванюку перед
Президентом довелося виправдовуватися, інформацію про несплачених
“нафтохіміками” 50 мільйонів він назвав “липою”, однак факт залишився фактом. А
згодом, не минув і місяць після скандалу, як тодішньому голові ДПА в
Івано-Франківській області Михайлу Смачилу довелося піти у відставку…
15 січня цього року (власне того дня, коли Юлія Тимошенко критикувала
голову ІФОДА) «Нафтохімік Прикарпаття» в черговий раз зупинив виробництво.
Причина стара, як розмови про модернізацію підприємства: відмова
Держспоживстандарту дати дозвіл виробництва дизпалива з вмістом сірки 0,5% та
бензину 0,1%.
Впродовж останніх трьох років «Нафтохімік Прикарпаття» з неабиякими
труднощами добивався дозволу Державного комітету з питань технічного регулювання
і споживчої політики України на виробництво дизельного палива, що не відповідає
євростандартам. Нагадаємо, 16 січня минулого року Держспоживстандарт своїм
наказом відміняв чинність свого ж наказу, який дозволяв виробляти дизпаливо і
бензин з масовою часткою сірки відповідно до 0,5% і 0,1%. Минулого року дозвіл
«нафтохіміки» вибили аж на початку травня, і то лише на місяць… Відтак впродовж
2008 року гра «заборонити-дозволити» перманентно повторювалася. Дозвіл
«нафтохімікам» надавався за умови модернізації виробництва, адже політика
держави спрямована на остаточне введення з 1 січня 2011 року європейських
стандартів якості палива. Згідно з офіційними деклараціями, реконструкція
повинна закінчитися в 2009-2010 рр., проте складається враження, що далі розмов
справа майже не рухається. «Простіше побудувати новий завод, ніж
реконструювати виробництво, яке вже давно застаріле, – розповіло «ГК» джерело на
підприємстві. – Через дефіцит нафти та проблеми із Держстандартом реальний вихід
з ситуації – це або перепрофілювання підприємства, або його продаж. Інакше –
консервація… Про яку перспективу нафтохімічного підприємства в нинішніх умовах
може бути мова, якщо тут звільняються з роботи за власним бажанням представники
керівного складу і постійно мусується тема про перехід нинішнього голови
правління Олександра Шиляєва на роботу в Київ?! Про робітників, які перебувають
в підвішеному стані, взагалі мовчу. Якби все щодо модернізації було насправді
так, як це офіційно говориться для преси, то, напевне, подібні процеси не
відбувалися би». За інформацією «ГК», сьогодні інвестори підприємства і
справді розробляють кілька альтернативних проектів, пов’язаних з
перепрофілюванням підприємства. Один з них – цех з виробництва пластикових
пляшок. Подейкують, дещо в цьому напрямку вже навіть працює, проте власники НПЗ
(як відомо, структури з орбіти фінансово-промислової групи Приват Ігоря
Коломойського) наразі це розголошувати не поспішають, не відкидаючи також
варіант продажу підприємства зі збереженням профілю. «Заводом час від часу
цікавляться поляки. Власне, прихід когось із іноземних інвесторів міг би оживити
виробництво», – міркує джерело «ГК», мовляв, Приват до «Нафтохіміка Прикарпаття»
як нафтопереробного підприємства, маючи у своєму «розпорядженні» Кременчуцький
НПЗ, втратив інтерес.
Виходить, що інтереси губернатора та фінансово-промислової групи
розходяться, адже простій підприємства – це не тільки зниженням темпів зростання
промислового виробництва на Прикарпатті, а й практично щомісячна втрата бюджету,
як мінімум, 20-30 млн. грн. За найсвіжішою інформацією на момент здачі
номера, «Нафтохімік Прикарпаття» може відновити роботу в лютому.
Антін
ТИМУРА, Галицький Кореспондент
|