Відкритий лист-звернення членів Івано-Франківської обласної ради профспілки працівників  нафтової і газової промисловості
 
до голови Івано-Франківської облдержадміністрації  М. Палійчука,
до голови Івано-Франківської обласної ради І. Олійника
до народних депутатів України, депутатів обласних та місцевих рад, до всіх членів профспілки — працівників ВАТ «Укрнафта».

17 листопада 2008 року правління ВАТ «Укрнафта» — «псевдодержавної» компанії, якою реально керують приватні власники, вперше після страйкових процесів 1997-1998 років наважилося на відкритий наступ на трудові права працівників, все ще гарантовані Конституцією України, та й на саму нашу державу, впроваджуючи в життя антидержавницькі заходи з остаточної руйнації вітчизняного нафтогазовидобутку.

У структурні підрозділи ВАТ «Укрнафта» надійшла низка наказів щодо підготовки до масових звільнень та фактичної ліквідації буріння, без якого подальше збереження видобутку нафти і газу (не кажучи вже про його нарощування) неможливе. А це вже є прямою загрозою енергетичній, економічній та національній безпеці України.

Зважаючи на заклики прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко протидіяти незаконним звільненням працівників та примусовим безоплатним відпусткам, профспілкові вимоги щодо зупинення нищівних намірів правління ВАТ «Укрнафта» через Федерацію профспілок України 25 листопада 2008 року було передано першому віце-прем’єр-міністрові України О. Турчинову.

Не чекаючи на урядову реакцію, президія обласної ради профспілки та голови профспілкових комітетів ВАТ «Укрнафта» в Івано-Франківській області запевнили членів профспілки, що згоди на масові звільнення правління товариства не одержить доти, поки переконливо не доведе неминучість та обгрунтованість таких соціально згубних заходів.

Підстави правління ВАТ «Укрнафта» вочевидь шукати не бажає. Та й де їх знайти, коли за 9 місяців поточного року чистий прибуток товариства становив 1 млрд. 714 мільйонів 600 тисяч гривень, а всі завдання з видобутку нафти і газу, а також вироблення вуглеводнів трудові колективи перевиконали. До того ж, у розпорядженні компанії — близько 4 млрд. гривень нерозподіленого прибутку за 2006-2007 роки.

Очевидно, політичний, фінансовий та правовий колапс, який все більше опановує Україну, надихнув нафтогазових олігархів на воістину єзуїстський хід. Чи то забажалося компенсувати штучно утворені збитки від продажу здешевленої нафти на свої ж нафтопереробні комплекси? Чи то під кризовий шумок захотілося «нагріти» руки не тільки на українських надрах, а й ще на українських трудівниках, примушуючи їх працювати за меншу платню?

Справжні причини поки що невідомі, але без відміни підготовки до масових звільнень з 05.12.2008 р. на виконання наказу № 243  розпочалася робота щодо примусового збору «добровільних заяв», у яких працівники ВАТ «Укрнафта» «уклінно» просять дати їм дозвіл на безоплатні додаткові вихідні, обіцяючи виконати й перевиконати попередні обсяги робіт за скорочений робочий час, який їм милостиво дозволять відпрацювати.

Більше того, «усвідомивши», наскільки тяжче живеться «бідним» укрнафтівським власникам, заявники, всі як один, просять дати їм шанс додатково «відпочити» та задешево перепрацьовувати не з 10 лютого 2009 року, як це передбачено у вищезазначеному наказі, а вже з 15 грудня 2008 року і, певно, до кінця своїх днів (бо терміни такої «ударної» праці наказано не зазначати). Якщо люди відмовляються писати заяви — їм «прозоро» натякають, хто буде першим у черзі на звільнення. Тих  же, хто схилився перед волею новітніх феодалів, але смиренно просив обмежити панщину хоча б декількома  місяцями (криза ж бо не вічна!), — заяви примусили переписати. Якщо ж опір чинить увесь колектив, — одразу обіцяють зліквідувати всіх і вся, бо «дармоїди» правлінню не потрібні!

Івано-Франківська обласна рада профспілки працівників нафтової і газової промисловості та всі голови профкомів, які підписали це звернення, просять вибачення у спілчан тих структурних підрозділів ВАТ «Укрнафта», профспілкові комітети яких не змогли захистити працівників від знущань над людською гідністю та законом, самоусунулись від боротьби за конституційні права людей на працю.

Разом з тим, спростовуючи дезінформацію, якою окремі керівники «годують» своїх працівників, повідомляємо, що на 11 грудня 2008 року жоден профспілковий комітет ВАТ «Укрнафта» в Івано-Франківській області (окрім Центру науково-економічних досліджень) згоди на незаконні дії не дав. Не поставлені ще «на коліна» і профкоми нафтогазовидобувних управлінь (НГВУ) «Полтаванафтогаз», «Бориславнафтогаз», «Чернігівнафтогаз» та деякі інші.

Відомо, що найпершими, без жодного опору, здалися працівники НГВУ «Охтирканафтогаз», їх приклад наслідували Качанівський газопереробний завод та НГВУ «Надвірнанафтогаз». У решті структурних підрозділів все ще ведуться акції упокорення непокірних.

Однак і члени профспілки мусять розуміти, що профспілки не зможуть захистити тих, хто заляканий настільки, що мовчки дає згоду на будь-яке порушення закону, як тільки зачує команду начальника.

Ті ж профоргани, які відчувають підтримку колективів, продовжують боротьбу за дотримання трудового законодавства. Голова об’єднаного профкому ВАТ «Укрнафта» застеріг профкоми від погодження незаконних наказів. Голова Івано-Франківської обласної ради профспілки працівників нафтогазпрому повідомив  Долинську райраду народних депутатів та прокурора Долинського району про «викручування рук», яке коїться у структурних підрозділах ВАТ «Укрнафта». Центральна рада профспілки вимагає від правління ВАТ «Укрнафта» спільного засідання.

Профком НГВУ «Долинанафтогаз» 10 грудня 2008 р. опротестував у прокуратурі дії керівника цього нафтогазовидобувного управління, який розпочав впровадження незаконного наказу без згоди профкому.

Колектив Прикарпатського управління бурових робіт звернувся до прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко з проханням негайно втрутитися в ситуацію, яка знищує найбільшу українську нафтову компанію, відновити буріння та дати можливість зберегти унікальних фахівців. Буровики нагадують, що в затвердженій Указом Президента Енергетичній стратегії України до 2030 року  диверсифікація та збільшення видобутку власних ресурсів (особливо нафти і газу) визначені як найголовніші для енергобезпеки України. Як із цими завданнями стикуються накази правління зі знищення  Прикарпатського УБР, консервації та заборони буріння вже підготовлених свердловин (накази № 235, 236 від 17.11.2008 р., № 244 від 05.12.2008 р.)? Цими наказами фактично сьогодні вбивають  український нафтогазовидобуток, а це грає на руку закордонним постачальникам нафти і газу.

Нафтовики і буровики Прикарпаття не одинокі в своєму патріотичному розумінні важливості та ціни питання.

10 грудня 2008 р. Бориславська міська, а 11 грудня — Долинська районна ради народних депутатів на своїх сесіях висловили повну підтримку працівникам та профспілковим комітетам ВАТ «Укрнафта» у їх діях щодо захисту  не стільки своїх робочих місць, скільки національної нафтогазової галузі.

Зважаючи на те, що для Івано-Франківщини, особливо для Долинського та Надвірнянського районів, зменшення надходжень від нафтогазової промисловості та тисячі безробітних нафтовиків та буровиків є реальною загрозою зубожіння обласного і місцевих бюджетів, вимагаємо від органів державної влади, правоохоронних установ та установ з охорони праці негайно втрутитися в ситуацію у ВАТ «Укрнафта».

Необхідно припинити дії щодо незаконної зміни умов праці без змін в організації праці та виробництва, як того вимагає Кодекс законів про працю України.

Необхідно провести прокурорські розслідування та перевірки Державної інспекції праці, яким саме чином тисячі укрнафтівців одномоментно забажали додаткових безоплатних днів відпочинку.

Необхідно припинити роботи з ризиком для життя — коли замість передбачених технікою безпеки двох працівників складні та небезпечні механізми роками обслуговує один, а приписи обласного теруправління Держгірпромнагляду в структурних підрозділах ВАТ «Укрнафта», зокрема НГВУ «Надвірнанафтогаз», ігнорують.

Необхідно встати на захист буровиків, бо без їх сьогоднішньої праці не буде завтрашньої нафти в Україні, а прикарпатські буровики знову повіються по світу, піднімаючи велич інших держав. З моменту відродження незалежної України, навіть у «дикі» 90-ті,  у бурхливі «біло-блакитні» чи «помаранчеві» владні роки необхідність розвитку свого вітчизняного нафтогазовидобутку, нарощування буріння не піддавалася сумніву.

Криза чого, фінансів, совісті, національної свідомості чи державних інтересів знищує сьогодні українські нафту і газ? В інтересах якої держави діють власники ВАТ «Укрнафта»?

Івано-Франківська обласна рада профспілки працівників нафтової і газової промисловості просить народних депутатів обласної ради, всі політично та національно свідомі сили області встати на захист нафтовиків і буровиків, спільними зусиллями відстояти таку необхідну кожному українцеві стратегічну галузь України.

Борімося — поборемо, нам Бог помагає!