У міському парку Надвірни в ці осінні дні працюють археологи — розпочали розкопки на території давнього замку, залишки якого тут збереглися. З якою метою? Про це я попросив розповісти директора дочірнього підприємства «Культурна спадщина Прикарпаття» охоронно-археологічної служби Інституту археології НАНУ В. Романця.
— Ми хочемо, — сказав Василь Федорович, — дослідити автентичну частину замку, датувати періоди його будівництва і перебудови з тим, щоби вберегти цю пам’ятку нашої історії від подальшого руйнування, обгрунтувати необхідність її реставрації. Для цього найперше маємо визначити історичну та архітектурну цінність замку, а передусім — встановити його вік. Дехто з місцевих краєзнавців висловлює припущення, що Надвірнянський замок збудували ще в ХV ст. Підтвердити чи спростувати це, оскільки якихось документів з відповідною хронологічною згадкою, не збереглося, і належить нам, археологам. Торік ми здійснили археологічну розвідку біля залишків замку, звільнили підступи до стін цієї оборонної споруди від чагарників та бур’янів, якими все довкруг позаростало, вивезли звідти і різне сміття. Місяць тому взялися за власні розкопки. Поступово зняли нашарування землі ХIХ ст., тепер розкопуємо нашарування ХVIII ст. Віднести ці шари землі до того чи іншого історичного періоду дають підставу якраз археологічні знахідки. Скажімо, натрапляємо на черепки давнього керамічного посуду, знайшли на згорілих (мабуть, під час Першої світової війни) конструкціях зовнішньої прибудови замку монети, викарбувані в Австро-Угорщині. Але наразі таких артефактів, як ми кажемо, негусто. Сподіваємося, що їх буде щораз більше з кожним наступним розкопаним, тобто глибшим, шаром землі.
Як фахівець допускаю ймовірність того, що Надвірнянський замок може виявитися старішим од відомого Пнівського. В такому разі довелося б переглядати поширену версію, що саме останній зумовив заснування Надвірни, що челядь, яка обслуговувала власників Пнівського замку, поселилася за його межами, започаткувавши таким чином це місто. Переглядати на користь версії, що саме довкола Надвірнянського замку із самого початку і виникло міське поселення. Стосовно тверджень деяких краєзнавців, що цей замок з’єднаний підземним ходом із Пнівським, то поки що не маємо ніяких підтверджень цього.
Відзначу те, що у проведенні археологічних розкопок нам допомагають Надвірнянська міська рада, відділ культури райдержадміністрації. Районна рада виділила з бюджету певну суму коштів, хоча їх і недостатньо для фінансування розпочатих робіт. Сподіваюся, що до цих грошей долучаться й асигнування з обласного бюджету наступного року. Адже розкопки проводимо не просто заради розкопок, а вони дозволять відхилити ще одне вікно в українську історію, нині сущим довідатися про життя наших предків, збагатитися в пізнавальному й духовному плані. Тобто це справа, що потрібна не тільки Івано-Франківщині, а й усій нашій державі.
До коментаря В. Романця додамо і такий цікавий факт. Недавно у селі Фитькові Надвірнянського району студенти Інституту історії та політології (спеціалізація — етнологія) під керівництвом доктора історичних наук, професора Миколи Кугутяка виявили і почали досліджувати три земляні вали — не оборонного, а культового характеру, які вказують на те, що до появи християнства тут було городище-святилище. Сліди ще двох давніх святилищ, за словами Миколи Васильовича, є й далі по дорозі — в сусідньому Назавизові і в самій Надвірні. Надвірнянщина дедалі більше стає археологічною Меккою для археологів та істориків.
