Для початку цитата з надвірнянської преси: "...У 1999 році до США для запозичення заокеанського досвіду відбула група молодих людей із Прикарпаття. Коли настав час їхати назад в Україну, один з них втік. Чи звернувся він за отриманням політичного притулку до міграційних служб США, достеменно не відомо. Хоча про це розповідали. На батьківщині "патріот" працював у Надвірнянській РДА.

Зрозуміло, клопоту це установі завдало чимало. До речі, з цієї ж адміністрації ще кілька людей виїхало за океан на заробітки, але попередньо вони здали всі справи, написали заяви про звільнення. Цей же вундеркінд спланував по-іншому. Кажуть, після нього залишилися фінансові проблеми в однієї громадської організації."Неповерненець" очолював місцевий осередок "Пласту", де проповідував дітям любов до України..."

 
Не так вже й давно, цей втікач раптом став начальником обласного управління культури (українська культура - це те єдине, що у нас ще трошки залишилося). Ось так, Влодко Федорачок з Надвірни, вчитель історії за освітою, чоловік, котрий ніколи не мав відношення до мистецтва, держслужбовець, котрий у скрутний час зрадив Батьківщину, став керувати обласною культурою. Між іншим, в тому ж управлінні працює ще один панок, Приймачок, котрого з тріском і скандалом вигнали з Англії за порушення британських законів. Зараз він держслужбовець. Федорачок всім оповідав, що в Америці був першим номером, вчив тамтешніх українців як правильно любити Україну, викладав по усіх університетах, провадив американські "Пласт", СУМ та всі інші патріотичні організації. І взагалі, коли він від'їжджав, то вся Америка приспустила прапори, так плакала-плакала, бо передчувала абсолютний занепад після від'їзду Великого Надвірнянського Гуру. Дивно, але про це не чули хлопці, які працювали з ним в одній бригаді на американському сміттєзвалищі. Ось так, чемного і послушного хлопчика з добре підвішеним язиком, нуля та дилетанта поставили начальником над митцями. В чому ж причина? А все просто - він у правильній партії! Перед Федорачком управлінням керував пан Іваницький, котрий у свій час був директором драмтеатру. Він був для начальства небезпечний, бо це той випадок, коли чоловік професіонал та ще й розумний! (Він, гад, книжки читає!) Але ж біда в тому, що Іваницький дурні накази виконувати не буде і на коліна перед начальником-лохом не стане. То і поміняли Іваницького на послушного Федорачка. Ну та хай вже! Але поверніть Іваницького в театр! Ні! Він не у нашій партії! Результат: Іваницького одразу пригорнула потужна комерційна структура, а театр вмер. Вірніше його убили хлопці з правильної партії. А може б заради справи пішли, та і перепросили митця, взяли на роботу та й він би поставив театр на ноги? Ні! Партійний гонор вище неба стоїть. Усрамсі-а-нєдамсі! Так само Федорачок викинув з роботи начальника управління туризму Ольгу Соколову. Та не встигла вона брязнутися об землю як її в повітрі підхопив Кабмін і зараз пані Соколова є першим заступником голови Державної служби туризму і курортів України. Ну як Вам Федорачок? Як у тій пісні: „хлопченя з розумними очима, із чолом високим та ясним"? Зате він у правильній партії! У партійців грунтовно "поїхав дах" і вони ні з того, ні з сього розігнали пристойний симфонічний оркестр "Елегія", бо диригентка того оркестру не у тій партії. Розігнали і давай створювати новий. Але раптом в області таке, і повінь, і смерть, і біда, і люди без даху залишилися, а у партійців „дах" продовжує „їхати", вони вперлия рогом і під час надзвичайного стану(!) тиснуть, вирячивши оченята і алярмово ліплять новий симфонічний оркестр - усрамсі-а-нєдамсі. А коштувати це все буде 700 000 гривень. І це гроші тільки до нового року. У класиків таке дійство називалося „банкет під час чуми". Партійні функціонери посувєтувалися і вирішили, що диригентом нового оркестру буде один зайшлий, подорожній симфоніст (хоча є свої, на голову вищі). Людина-воїн! Людина-бомба! Людина-танк! Пам'ятаєте як у війну на броні танків малювали зірочки, за кількістю підбитих противників. То одна студентка по великому секрету оповідала, що у того симфоніста також є татуйовані на боках зірочки. На лівому борту зірочки за розвалені оркестри, а на правому борту - з яких колективів його нагнали. Виперли, перехрестилися, найняли священників і освятили приміщення. Ну так, про всяк випадок. А може та студентка і збрехала, хто його знає...

В Івано-Франківську вже жартують: прийшли пацани зи села покерувати Станіславом. Глядь - а вже все до них вкрадено, залишилась тільки філармонія. А директорка філармонії, пані Ярослава, вперлася, не хотіла віддавати філармонію крутеликам. Не буду переповідати (читай статтю "Стань переді мною, як лист перед травою" у „Вечірньому Івано-Франківську" № 27 за 24 липня), але директорці дали копняка і вигнали з роботи як пса. Мало, що звільняли з порушеннями, то ще й пацани жіночку „на бабки кинули" при розрахунку. Хотіла судитися пані Слава, пішла до суду спитатися, як то заяву подати, а за дві хвилини про це вже знали в адміністрації. Знаєте найкоротший український анекдот на три букви? Суд! То вже судитися і не піде, результат видно наперед. З того всього пані екс-директорка купила собі сапу... Ще за совітів була пані Ярослава єдиним в Союзі безпартійним худруком філармонії. У партію би не взяли, якби навіть хотіла, бо вся родина то січові стрільці, то бандерівці, то дивізійники. Але з роботи її не нагнали, бо і комуна розуміла, що таке спеціаліст. А легоньким федорачкам важливо запхати у філармонію свого, потрібного хлопчика і не суть їм, чи він щось знає про музику. А взагалі-то, з філармонією обласні начальники налякалися здорово, не чекали такого опору і розголосу на всю Україну, мабуть таки банку у дворі філармонії вже не буде.

Вороги України брешуть, що сірим кардиналом у цих всіх партійно-культурних маразмах є Зеньо Берегофскі. Тобто не сам Берегофскі, а він і його Велич, з якою він носиться. Велич - це така невидима сутність, що сидить у нього на плечах. Її видко тільки вночі, бо вона легенько світиться і подібна на велику задницю. І якщо уважно придивитися, то видно, що та сутність з рогами, хвостом і намальованими губами. Тю, та це ж самочка! Придивляюсь через інфрачервоний бінокль - та ні ж бо, чорт як чорт... Чорт звичайний, український, самець, тільки подібний на задницю. А чого ж у нього губи намальовані? Біда їх тепер знає. І у них, мабуть, демократія почалася. Та не в цьому суть. Цей чортяка у них ще й у політраді сидить. Інколи можна підслухати, як Берегофскі воркує з своєю Величчю:

- А я правда найкращий?
- Так, мій ангелику, рівних тобі немає!
- А я правда найрозумніший?
- Безперечно, моє щастя, моя квіточко, мій нарцисику!
- А я зможу грати в симфонічному оркестрі на арфі?

 - Зможеш, мій соколе, зможеш! От купить тобі рада арфу за 100 000, камерний оркестр „Harmonia Nobile" перейменуємо на симфонічний і вони тобі будуть акомпанувати. На задніх лапках! Не посміють гої вкусити руку хазяїна! І нема чого їм по тих швеціях-австріях їздити, хай тут сидять камінцем і нам славу роблять.
- Ах-ах... а я ще так мріяв танцювати в балеті... І щоб Жізе-е-ель...
- Будеш, мій генію, будеш, ти все зможеш! Ось з симфонічним скінчимо, то одразу беремося за балет.
- А я зможу бути найбі-і-ільшим начальником, щоб усіх тих хто проти мене ...
- А для чого це тобі, солоденький мій? Бережи своє безцінне здоров'я і нерви. Ми все зробимо чужими руками, на це у нас є зграйка
федорачкових піраній. Все буде повільно і методично! Маркіза де Сада після нас запишуть у „шнурки". І ніякої відповідальності! І всі, хто не поклонився тобі та нашій партії, будуть стояти на колінах, або сапати городи!...

...Подейкують, що глибокими, темними ночами, коли і пугачі перелякано мовчать, по місті сумно ходить товстенький чоловічок з ангельським виразом обличчя і плаче людям під під вікнами: "Це не я! Люди, це не я ! Я до цього не мав ніякого відношення! Я взагалі ні до чого у світі не маю відношення! Я просто будівничий! Я пухнастий і чемний!" І сльоза об асфальт - кап... (чи то "гуп!") Ну дуже вже нагадує той чоловічок голову облради, а вороги прокляті кажуть, що то він і є. Не знаю, але як почуєте вночі плач під своїм вікном, то тихенько, щоб не злякати, відчиніть віконечко, погладьте його по голівці і скажіть тому благому чоловічку, що вірите кожному його словечку. Най йому стане легше. А ще дайте йому на шару цукорок, най ся засолодит. Шара - це його фінансово-ліберальне кредо.

А що на це все голова ОДА? Він як і обіцяв! Круто і гонорово! Своїх рішень не міняє! Навіть коли випадково не на ту педаль натис і авто летить в слуп!... Та і взагалі, мистецтвом у нього займається спеціяльний радник у рожевій блюзці. Це найкращий, найкрасивіший, найталановитіший, найчарівніший, найсильніший, найграмотніший, найосвіченіший спеціаліст по всіх видах світового мистецтва – Бодьо з Тисмениці. (Тисмениця - це там, де на повені вкрали 720 000) Так що тут все в порядку! Бетон! Кантора ОДА культурних віників не в'яже! (Кантора виготовляє для української культури гроби). А що на це місцева інтелігєнція? У неї домінує інстинкт самозбереження. Принцип по життю: не висувай рийочку зі своєї нірки, бо можуть дати по рийочці і приватна нірка стане приватною могилкою. Страшно як... Краще писати книжки про українських героїв, письменників та історичні каменюки і не рипатися, а то ж дійсно, по рийці дадуть. Страшно як ... і треба все життя контролювати сечовий міхур, а то ж зі страху...

В області до влади прийшли бізнесмени і де-де, а в культурі після себе залишать пустелю. Це вже точно. В комісії по культурі в облраді немає жодного фахівця. Але вони вільно "рулять" по мистецьких питаннях (щастя, що не по хірургії). Грунтовно, партійно і з серйозним виразом обличчя. Тут я зачепив тільки кілька штрихів з життя обласної культури, але повірте, в інших галузях, особливо там де крутиться земелька, ще гірше і кривавіше! Та що я Вам кажу, самі все бачите, самі все знаєте.
 

  
   
Осінь... шкутяки тихесенько, навшпиньки і чи то клином, чи то тризубом відлітають у баксовий вирій...

Ой, шкутяче-шкутяченьку, але-с доробивсі... Мати таке ім'я, таку славу, такий авторитет, таку народну любов і щоби то-то всьо пустити на пси? Тоті всі олійні федорачки, то ж твої хлопці, шкутяче, з "Вашої України"! І ти за них несеш відповідальність, як голова партії, і треба було вчасно спинити дурнів від культури, щоб не палити авторитет і партії, і Президента! Але ж... Чи то рука руку миє, чи то ворон ворону партквиток вручає. Розперезалися пацани аж-аж! Їм урвало гальма і вони переступили межу. "Абарзєлі" від своєї вродженої тупості і державної безнаказаності. Мабуть скоро почнуть по фєні ботати і людей вбивати. Бо як тепер про вас галичани кажуть? Банда! Але-с доробивсі, шкутячиску... В партії сталася мутація, невидана наукою швидка мутація. І каталізатором став бакс. Бакс - це такий папірчик, котрим дуже легко подавитися і він часто вилазить боком.
Ой, штутяче-шкутяченьку... А може би ти замість тої партії зайнявся партією принца Альбера в балеті "Жізель" на пару з мрійником Берегофскі? Він буде танцювати вимріяну партію Жізель, а ти партію Альбера. Все ж два Зеника-балеруна безпечніші для Галичини, ніж два Зеника-начальника. Таки ліпше бути алкоголіком, ніж мільйонером. Бо і алкоголіка, і шмату Творець може простити, а мільйонера - ніколи... Ну, хіба що... і то нє! Чогось так у Біблії пише. А яку ми надію покладали на тоту "Вашу Україну", а як ми їй вірили, а як ми її любили, а як ми її підтримували, а як ми за неї голосували... Дійсно, Україна таки стала ваша. Ви її у нас украли.  Шановне товариство, ой здається мені, що тепер поночах попід Вашими вікнами будуть плакати, вже не один, а двоє хлопів з інтелігентним виглядом. Будуть плакати і переконувати Вас, що вони ні в чому не винні. То дуже Вас прошу і наказую: тому, котрий дуже-дуже подібний на пана Шкутяка, цукорка не давайте, бо він може Вам і руку відкусити. Полікоть!

Ці загальновідомі партійні маразми описав
Веселий Снайпер,
фацет з Німецкої кольонії

P.S.
Нє, таки треба щось з цим робити. Конче треба найти вправного ветеринара, ні, краще хірурга (ми ж не садисти якісь там), на одну корисну, суспільну і державницьку акцію. Може би то попросити високого хірурга, депутатку пані Лідію Дмитрів, щоби помогла? Бо конче треба звалашити кагал босів з місцевої "Їхньої України". Може звалашеним не так на мозок тисне? Може звалашені менше збитків державі будуть робити? Може звалашені не будуть пхатися хоч до культури? Може звалашені менше крадуть? Може звалашені не будуть калічити здоров'я і долі людей? Не знаю. А от що зі звалашених начальників-партійців вийде гарний хор хлопчиків - то вже точно! Замість симфонічного оркестру і на шару, без мільйонних вкладень. А після останніх подій у Верховній Раді мутантам тільке те і залишається, що співати тоненькими голосочками, бо все інше, окрім власних кишень, - вони просвистіли.