Головна Наше місто НАДВІРНА Реєстрація

Вхід

Вітаю Вас Гість | RSSСубота, 23-11-24, 22:20:33
Меню сайту

Розділи новин
Наші новини [141]
Наша влада [166]
Наша культура [96]
Наше суспільство [177]
Наше здоров"я [11]
Наш спорт [68]
Наш туризм [15]

Головна » 2008 » Серпень » 14 » Причиною підтоплення Фитькова стала діяльність ВАТ "Надвірнянський кар"єр"
Причиною підтоплення Фитькова стала діяльність ВАТ "Надвірнянський кар"єр"
10:50:03

Повінь, яка пронеслася гірськими річками Прикарпаття, оголила наболілі й невирішені проблеми сіл, розташованих на їхніх берегах. Торік ми вже писали про набагато меншу повінь, яка зірвала підвісний міст, що з’єднує присілок «Заріка» з Фитьковом (газета «Галичина» за 15.10.2007). Як наслідок з’явилося 150 метрів укріпленої дамби біля мосту. І що важливо — він витримав цьогорічну водну стихію... Однак головна проблема залишилася. Фитьків — єдине село, яке не має укріплених берегів, за винятком цих випрошених метрів. Потрібно зміцнити (за трьома проектними документаціями) приблизно від п’яти до семи кілометрів. 1996 року кошти на такий проект становили близько 20 млн. гривень (ще коли приїжджав сюди міністр з надзвичайних ситуацій), але вони були передані в Назавизів, а Фитьків так і залишився ні з чимѕ Сьогодні остання повінь внесла власні корективи, і тепер цими грішми, напевно, не обійдеться.

Ми поцікавилися в місцевих депутатів, чи хоч створено в селі комісію з обстеження наслідків повені. Невідомо чому, але поки що тільки кожний депутат обходить свою дільницю і своїх виборців (здається, для складання дефектного акта потрібна комісія з трьох чоловік).

Трохи історії

Мальовниче село Фитьків, що розкинулося на березі Бистриці Надвірнянської, доволі велике і відоме. В минулому його відвідував один з членів «Руської Трійці» іван Вагилевич, про що свідчить його вірш «Станси до М[арії] З[аріцької]», написаний 1839 року саме тут. Є непідтверджені дані, що приїжджаючи в гості до місцевого священика, він закохався в дівчину з присілку «Заріка», яка мала стати його нареченою. А ще історія села тісно пов’язана з діяльністю блаженного мученика єпископа Григорія Хомишина. Завдяки йому в 1929 р. громада села приступила до будівництва резиденції біля нової церкви (в будинку резиденції за радянської влади була школа до 1986 року, коли на його місці колгосп толокою почав будувати нову). Слід відмітити, що 1931 року з березня по квітень у Фитькові цей єпископ-мученик 14 днів сам провадив місію і голосив вірним духовні науки.
У селі перед війною провів дитячі роки провідник ОУН-УПА Степан Ленкавський, на честь якого названа одна з вулиць села. А в 1943-му тут була створена ОУН. Один з її засновників, Василь Дмитрук, живий-здоровий, проживає в родинному гнізді. Між іншим, він підготував дуже добрий рукопис історії Фитькова, який ще чекає свого видавця. Тутешня громада релігійна і національно свідома й сьогодні. Коли ми приїхали і хотіли завітати до діяльного і неспокійного отця івана Качанюка, то нам розповіли, що він поїхав до табору Спілки української молоді — в селі у цій молодіжній організації близько 30 дітей...

З журбою повінь обнялись

Здавалось би, все добре попри страшну повінь, яка дивом не завдала великої шкоди селу. У Пневі є рівнинна місцевість (як їхати до Пасічни, де було автопідприємство). Нею вода Бистриці під час повені частково пішла річкою Стримбою. І через те частина води пішла на Надвірну, Тарновицю, Перерісль, Волосівѕ Біля кар’єру повінь забрала десь близько двох гектарів землі і основна причина — вибір гравію «Надвірнянським кар’єром» з ріки протягом останніх двох років, десь стільки ж площі — знизу села. (Напевно, саме завдяки його «невпинній»  роботі тепер русло річки розтягнулося на понад півтора кілометра). А ще вода затопила сільські городи, але, Богу дякувати, хати не забрало і все обійшлося. Хоч якби ще зо півгодини йшов дощ, то «водна бомба» в 17 гектарів води, «розігрітих» гірським потоком, в буквальному розумінні зірвала би Фитьків, а потім ця водна стихія рушила б на сусідні села по ріціѕ Ось такі справи...


А у ВАТ «Надвірнянський кар’єр», розташованому на території Фитьківської сільської ради, не зважаючи ні на що, мають замилування до роботи. На свято Незалежності — працюють, на другий день Зелених свят — працюють. Громаді сльози на очі навертаються від такого гарячого бажання роботи в три зміни. Сільські депутати попросили нас порадити працівникам кар’єру: нехай наступного року на таке державне свято хоч Державний прапор вивішують, а на церковне — запросять у кар’єр церковний хор і отця, щоб він поблагословив їх... І знову 7 серпня, коли ми відвідали кар’єр, мали змогу пересвідчитися, що вони не перестають працювати навіть в обідню пору. Посеред русла Бистриці Надвірнянської, трохи нижче того місця, де річка під час повені проклала собі шлях в озера, екскаватор ледь встигав накидати піщано-гравійну суміш на два КрАЗи. Добре втрамбована дорога від острова посеред ріки до дробильної машини вказувала на те, що водії також не покладають рук. Нам залишилося тільки подивуватися з такого завзяття, адже з часу спадання води ще й декади не минулоѕ При такій праці, коли піт заливає очі, звичайно, нема коли зазирнути в газету. Тому, напевно, нічого дивного, що такі думки депутатів обласної ради з позачергової, ХХIII, сесії обласної ради, як запровадження мораторію на добування гравійно-піщаних матеріалів з русел, що нерідко стають причиною виходу води з берегів, не встигли дійти до голів керівників кар’єру.

Правда, з тої праці громаді хісна ніякого. Скільки разів просили хоч дороги зробити в селі — не може цього зробити сама адміністрація кар’єру. Зате пораду жителям села дали гарну. Кажуть громаді: ми вам щебеню дамо, а ви тільки бітуму візьміть і машини, щоб його розлити та закатати, — і будете мати дорогу!

І на закінчення

Відповідним державним службам повинно бути відомо це також: коли настає повінь, то будь-який вибір гравію з гірських річок призводить до зростання швидкості їх течії і відповідно — фатальних наслідків. Між іншим, поляки давно вже припинили «бавитися» з гірськими річками в такий дикий спосіб вибирання з них будівельного матеріалу... Напевно, також слід звернути увагу на так звані млинівки (їх викопували ще за Австрійської імперії) — неглибокі шлюзи-рукави довжиною пару кілометрів саме біля найнебезпечніших місць гірських річок, — таким чином не лише відводили воду з річок при повенях, але й рибу малу і велику в них розводилиѕ А ще депутати сільради подейкують, що поки кружляє тут міністр з надзвичайних ситуацій, можливо, якимось чином затягти його в село і показати, скільки в нього роботи прибуде, якщо не вжити  вчасно відповідних заходів щодо укріплення берегів і знову хлине вода на селоѕ

Категорія: Наші новини | Переглядів: 1261 | Додав: nashe-misto | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Календар новин
«  Серпень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Пошук

Друзі сайту


Реклама


Статистика

Copyright MyCorp © 2024