Перша згадка про Надвірну датується 1589 р., хоча археологічні знахідки свідчать про значно більший вік поселення. У XVII—XVIII ст. Надвірна була важливим господарським і торговим центром на Покутті. Жителі міста займалися рубанням і сплавом лісу, виварювали сіль, вирощували тютюн. Щорічно проводилися два ярмарки, які тривали впродовж тижня, де торгували медом, рибою, салом, сіллю, сукном, продавали волів, коней, овець, а також товари, привезені з Молдови, Туреччини й Угорщини. У другій половині XIX ст. неподалік від Надвірної почали видобувати нафту, а 1897 р. було збудовано нафтопереробний завод. Сьогодні це один з найбільших промислових центрів Прикарпаття.
До стародавніх поселень належать: с. Красна (1445 р.),с. Назавизів (1479 р.), с. Перерісль (1485 р.), с Пнів (1482 р.), с.Тисменичани (1437 р.).
Варто відвідати:
На Надвірнянщині є 146 пам’яток різних епох — від часів кам’яної доби до пам’ятників, споруджених в наші дні. Є в районі і пам’ятки археології — від часів палеоліту до часів Київської Русі. В районі збереглись сліди могильників відомі як культура Карпатських курганів, сліди стоянок і поселень кам’яної доби.
Замки
руїни Пнівського замку — в околицях міста Надвірна
рештки замку на території міського парку (XV-XVI ст) — м. Надвірна
Криївка УПА, біля с. Зелена в урочищі Черник
Тут 17 травня 1954 р. загинув командир УПА-Захід Микола Твердохліб (псевдо Грім). Бойові дії УПА втратили централізоване керівництво, і цю дату вважають припиненням партизанських дій у Західній Україні.
рештки замку (вали, рови) в с. Добротів
територія колишнього городища в околицях міста — г. Городище
Музеї
Музей історії Надвірнянщини
м. Надвірна, майд. Шевченка, 43
(03475) 24814
Працює: 9-17, НД 11-15, СБ - вихідний
Музей Марійки Підгірянки
с. Білі Ослави в резиденції священника
Дерев’яні церкви
Різдва Пресвятої Богородиці (1785) — смт. Делятин
Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1746) — с. Білі Ослави
Успіння Пресвятої Богородиці (1739) — с. Гвізд
Святого Іоанна Хрестителя (1820) — с. Назавизів
Святого Дмитрія (1835) — с. Білі Ослави
Святого Юрія Переможця (1924) — с. Бистриця
Покрови Пресвятої Богородицім (1943) — с. Заріччя
Святого Миколая (1840) — с. Стримба
Святої Параскеви (1700) — с. Камінна
Святого Дмитрія (1796) — с. Зелена
Святих Косми та Дем’яна (1800) — с. Лісна Тарновиця
Святого Миколая (1819) — с. Гвізд
Святого Архистратига Михаїла (1819) — с. Цуцилів
Святого Миколая (1803) — с. Перерісль
Преображення Господнього (1835) — с. Лоєва
Святої Параскеви П’ятниці (1854) — с. Тисменичани
Святого Василія Великого (1863) — с. Чорні Ослави
Святої Параскеви П’ятниці (1928) — с. Фитьків
Воздвиження Чесного Хреста (1835) — м. Надвірна
Собору Пресвятої Богородиці (1895) — с. Добротів
Святого Архистратига Михаїла (1803) — с. Чорний Потік
Покрови Пресвятої Богородиці (1854) — с. Волосів
Святого Архистратига Михаїла (1862) — с. Гаврилівка
Святого Миколая Чудотворця (1876) — с. Глинки
Святого Миколая Чудотворця (1906) — с. Верхній Майдан
Покрови Пресвятої Богородиці (1912) — с. Саджавка
Чуда Святого Архистратига Михаїла (1922-1925) — смт. Ланчин
Водоспади
Бухтівецький
на р. Бухтовець, неподалік присілку с. Пасічної - с. Букове (по-місцевому - с. Бухтівець) Перший — маленький — розташований зразу за мостом через Бистрицю-Надвірнянську в с. Пасічна при усті однойменного потоку. Наступні два розташовані майже поруч — 6,5 км від устя потоку в Бистриці або 50 хв пішки без вантажу хорошою ґрунтовою дорогою, 50 м один від одного, в мальовничому каньоні.
Увага! Підхід до водоспаду слід здійснювати наступним чином: від вказівника вдсп. слід пройти 20 м впритул до урвища, далі слід знайти по праву руку круту стежку вниз. По роздоріжжю ліворуч можна вийти до верхів'я водоспаду.
Салатручіль
Формується потоком Салатрук, навпроти устя п. Салатручіль (місцева назва — "шостий кілометр"), який далі впадає в р. Бистрицю Надвірнянську за 6,3 км від с. Бистриця (Рафайлова) на висоті 830 м над р.м. Висота спаду води — коло 6 м. З хребта Тавшпирка (роздоріжжя старого кордону і пд. хребетної стежки) — 3 км і 600 м перепаду висоти.
Черницький
Водоспад на потоці Черник розташований на відстані 5 км від траси Надвірна - Бистриця. До самого водоспаду непогана ґрунтова дорога.
Українські Карпати
Пам’ятки природи
Ботанічний заказник „Кливський”
Природні ліси ялиці білої віком понад 100 років у передгір'ях Карпат.
Ботанічний заказник „Тавпиширківський”
Високогірні смерекові ліси з домішкою сосни гірської та на верхній межі лісу - сосни кедрової європейської.
Лісовий заказник „Бредулецький”
Один із найбільших в Українських Карпатах масивів реліктового виду — сосни гірської на висоті 900-950 м над рівнем моря.
Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення „Верхнє озерище”.
Гірська котловина з високогірними карпатськими пралісами та субальпійськими луками, смерекові ліси з домішками бука й сосни гірської.
Дендропарк „Високогірний”, біля с. Бистриця
Мінеральне джерело, урочище Рафайловець Бистрицького лісництва (сірководнева вода)
Туристичні маршрути
с. Бистриця – пер. Легіонів (жовтий маркер)
Перевал Легіонів (висота 1110 м) отримав свою назву після подій Першої світової війни. У 1914 р. польські легіони, що складалися переважно з молодих людей віком 16-20 років, ціною свого життя зупинили тут наступ російських військ на Закарпаття. маркований жовтим
с.Бистриця – хр.Тавпиширка – ботанічний заказник „Тавпиширківський” маркований зеленим
с.Пасічна – Бухтівецький водоспад – Манявський водоспад – траверс хр.Чортки – траверс г.Шиворис – с.Стара Гута Біля Манявського водоспаду можна спуститися до с.Манява і відвідати Манявський скит. відстань 25 км, маркований червоним
с.Пасічна – Бухтівецький водоспад – с.Постоята маркований зеленим
Частина території району ввійшла в маршрут “Прикарпатське кільце”
В районі є природний заповідник “Горгани” площею понад 5300 га — між селами Бистриця, Зелена, Черник.
|
