Прозора та ефективна регуляторна політика, незважаючи на численні широкі форуми та гучні обіцянки з боку влади, поки що залишається мрією для багатьох українських підприємств.       

       Бажане...

Керівництво Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва не демонструє бажання реально оцінювати ефективність держави при виконанні регуляторних функцій у цілому. Про це свідчить, наприклад, рішення Колегії Держкомпідприємництва від 29 січня 2008 року, у якому відзначається поліпшення умов започаткування та ведення бізнесу в Україні, скорочення часових та грошових витрат підприємців на проходження дозвільних процедур, а також зниження рівня корупції, що створює умови для поліпшення інвестиційного клімату.

       Дійсне... 

Дані рейтингу України у щорічному звіті Doing Business свідчать про протилежне. За інформацією Деркомпідприємництва, торік у порівнянні з 2006 роком майже на 6% зросла кількість звернень громадян стосовно порядку перевірок контролюючими органами, отримання кредитів для розвитку підприємництва, діяльності ринків (зокрема щодо сплати ринкового збору та надання дозволів на розміщення об'єктів торгівлі), роз'яснення з питань ліцензування певних видів господарської діяльності тощо.

Це свідчить про те, що проблем у діяльності українського бізнесу менше не стає, а радше навпаки - відбувається погіршення ситуації.

Те саме стосується й рівня корупції. Так, згідно з річним звітом міжнародної організації Transparency International за 2006 рік, Україна посідала 99 місце (серед 163 країн), із загальним індексом 2,8; а вже 2007 року - скотилася до 118 місця (серед 179 країн) і дістала показник індексу 2,7.  

Аналіз планової роботи при підготовці регуляторних актів свідчить про її безсистемність

Реалізація регуляторної політики у 2007 році, за даними звіту Держкомпідприємництва, значною мірою не відповідала плановій роботі. Так, загалом регуляторні органи запланували до розробки 746 проектів регуляторних актів. Їх фактична кількість становила 1821 проект, що майже втричі перевищило планові показники.

Це перевищення характеризує роботу регуляторних органів як формальну та безсистемну. Хоча законодавство України передбачає обов'язкове оприлюднення проекту регуляторного акта, який не включили до плану роботи на відповідний рік, низка органів центральної виконавчої влади не дотрималися принципів передбачуваності у регуляторній діяльності, а 9 із них узагалі не проводили планування. 

Відстеження результативності стосується лише 60% регуляторних актів

За даними Міністерства юстиції України, минулого року зареєстрували понад 400 регуляторних актів, стосовно яких розробники повинні були провадити базове відстеження результативності їх дії. Але надані звіти про відстеження стосувалися лише 245 актів (до 260 звітів, наданих позаторік). 

Що і як планується на 2008 рік

Уряд у лютому поточного року затвердив План заходів із виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на цей рік. І в цьому документі не знайшли відображення багато принципових  позицій.

Так, поза увагою урядовців залишилися такі напрямки, як підтримка й розвиток інноваційної складової в роботі малого бізнесу в тих сферах, які не вимагають значних фінансових ресурсів, є гнучкими та спираються на значний попит. Прикладом може бути сфера ЖКГ (розробка та подальше застосування енергозбережного обладнання та матеріалів), розвиток інформаційних технологій (швидкісний інтернет, передача даних), ноу-хау в агропромисловому комплексі тощо.

Низька інноваційна складова значно знижує конкурентоспроможність вітчизняної продукції, створює серйозні загрози для успішного економічного розвитку. Дані  Держкомстату свідчать, що за останні 7 років питома вага підприємств, які впроваджували новітні технології, зменшилася на 4,8% і становить зараз лише 10%. Кількість нових технологічних процесів за вказаний період зменшилася з 1403-х у 2000 році до 1145-х - у 2006-му.

Слід також відзначити слабку увагу до питань регуляторної політики, яка в документі представлена лише одним пунктом - "Проведення публічних обговорень проектів регуляторних актів". Однак публічне обговорення - не достатній захід для подолання системних проблем у стосунках між малим бізнесом та державою.

У зв'язку з цим розробникам документа було би доцільно розширити план пунктами, спрямованими на забезпечення прозорого моніторингу прийнятих регуляторних актів згідно з вимогами закону про основи регуляторної політики в Україні, а також на запровадження інших ефективних механізмів контролю за владою.

Також слабкою стороною Плану дій є те, що він жодним чином не стосується проблем податкового адміністрування, фіскальний та складний характер якого негативно впливає на підприємницьку активність, і торкається передусім малого та середнього бізнесу.

Уряди України, що часто змінювали один одного, по-різному намагалися допомагати розвиватися малому та середньому бізнесові, але такі дії радше можна назвати формальністю в роботі чиновника або взагалі бездіяльністю. Результат, який ми маємо на сьогодні, - це слабкий та неконкурентоспроможний підприємець, він більшою мірою переймається, як налагодити "конструктивні" та корисні зв'язки з чиновниками районного (міського рівня). Що ж стосується питань розвитку власного бізнесу та готовності, з огляду на вступ до СОТ,  працювати на власному ринку з конкурентами із країн Європи та інших країн світу, то на загал про це навіть не йдеться.

Щоб наводити порядок у сфері регуляторної політики, слід відходити від формалізму та об'єктивно оцінювати наявні проблеми. А коли чиновники розповідають про бажане, намагаючись уникати критики на свою адресу, то розраховувати на появу потужного середнього класу й економічний розвиток України нам усім не слід.

www.pravda.com.ua