Головна Наше місто НАДВІРНА Реєстрація

Вхід

Вітаю Вас Гість | RSSЧетвер, 28-03-24, 18:27:44
Меню сайту

Розділи новин
Наші новини [141]
Наша влада [166]
Наша культура [96]
Наше суспільство [177]
Наше здоров"я [11]
Наш спорт [68]
Наш туризм [15]

Головна » 2010 » Квітень » 26 » Небо повернуло дитячу душу на землю або Дефіцит пального чи совісті?
Небо повернуло дитячу душу на землю або Дефіцит пального чи совісті?
09:31:28

Руки не знаходять потрібних літер на клавіатурі, думки хаотично бомбардують і не хочуть вкладатись у якесь упорядковане річище. Це й не дивно. За майже 30 років журналістської роботи чи не вперше зіткнувся з таким неймовірним випадком, котрий з повним правом можна назвати воскресінням із мертвих. А сталося воно в селі Биткові Надвірнянського району, про що знає уже вся Україна. Оселя місцевих жителів Михайлюків, по суті, перебуває в облозі представників різних засобів масової інформації, які вимагають
подробиць цієї надзвичайної події. Люди, котрі пережили страшний стрес  16 квітня, мусять знову й знову повертатися до перипетій того дня...

Для 27-річної Мар’яни Михайлюк це вже були треті пологи. Вони виявилися передчасними, несподіваними навіть для самої породіллі. Ще в середу вона поралася на городі. Наступного дня поїхала до гінеколога на УЗД, а вночі, точніше під ранок, у неї почалися перейми. Спершу жінка навіть не зрозуміла, що відбувається. Та коли проявилися вже конкретні симптоми пологів, сказала чоловікові Олександру (це його справжнє ім’я, хоча всі кличуть його Льонею). Той також не повірив дружині, адже в неї минув лише сьомий місяць вагітності. Проте Мар’яна таки народжувала, і чоловік покликав маму, яка мешкала в одній з ним хаті, та зателефонував на «швидку». Але там відповіли, що, мовляв, немає бензину. Тим часом у Мар’яни відбулися стрімкі пологи. Вона народила в коридорі на кріслі і стікала кров’ю. Ні Олександр, ні його мама, Юстина іванівна, нічим не могли допомогти породіллі. Життя її висіло на волосинці. Черговий дзвінок чоловіка до «швидкої» знову виявився безрезультатним. «Мені там відповіли, що, мовляв, я дурень, адже сказали, що немає бензину і машина поїхала на заправку», — розповідає Олександр. Перебуваючи в шоці, він усе ж додумався звернутися до міліції. Мовляв, жінка народила, стікає кров’ю, а до «швидкої» не можу додзвонитися. Допоможіть!

Як ми з’ясували, той дзвінок прийняв помічник оперативного чергового Надвірнянського райвідділу внутрішніх справ Дмитро Мельник. Не знаємо, що він сказав лікарям, бо не вдалося з ним зв’язатися, але незабаром карета швидкої допомоги все ж приїхала.

— Зайшов такий «головатий» лікар, — розповідає Юстина Іванівна, — і з претензіями накинувся на сина: «То ти дзвонив у міліцію?» — «Дзвонив, — відповів син. — Бо двічі звертався до вас, а ви не приїхали».

Лікарі навіть не хотіли перерізати пуповину дитині. За словами Юстини Іванівни, їй сказали, що це нібито не дитина, а плід. Вони й пальцем не кивнули, аби допомогти перенести Мар’яну з крісла в коридорі, де вона народила, до кімнати, а потім занести до машини «швидкої». Це все робив Олександр з другом, якого покликав на допомогу. Дитину чомусь не дали Мар’яні, а поклали їй у ноги.

Коли приїхали до лікарні, то так само чоловік з товаришем самі переносили жінку у гінекологічне відділення. Там вона лежала на столі, вкрита ковдрою, а в ногах — дитина. Як розповідає Олександр, коли зайшов завідувач пологового відділення Заріцький, то підняв ковдру і сказав санітарці забрати кудись дитину. Самого ж Олександра відправив за ліками.

 

Замість допомоги — образи

Далі ми опустимо деякі подробиці, щоб описати найсуттєвіше. А воно стосується поведінки лікарів, оцінку якій мають дати правоохоронні органи. Йдеться, зокрема, про їхнє ставлення до цих людей, яких з повним правом вже можна назвати потерпілими.

Олександра, його дружину, маму, тещу, називали алкоголіками, «бичами», причому, прилюдно. Наприклад, коли мама Мар’яни, до речі, вона, як і дочка, працює в системі охорони здоров’я, тільки захотіла довідатися про стан дитини (бо про те, що вона начебто мертва, сказали пізніше), то таке вислухала, що коли ми з нею розмовляли, вона навіть не могла або не бажала повторити тих ганебних слів. Тільки від одного спогаду про ту ситуацію їй уже ставало зле. Але про це ми довідалися від інших людей. Зокрема, що вже згаданий лікар Заріцький ледь не вдарив її. Принаймні так виглядало. Присутній при цьому Олександр розповів мені, що й сам міг дати тому здачі, але побоявся, адже в лікарні були його дружина й дитина. Щоправда, частіше потерпілі згадують лікарку на прізвище Длябога, від якої найбільше наслухалися різного на свою адресу. Якась стороння жінка, випадковий свідок цієї ганебної сцени, спробувала спам’ятати її. Зауважимо, що коли це все відбувалося, людям ще не сказали, що дитина мертва.
Сам тато згадує про цей страшний момент у контексті зустрічі із завідувачем пологового відділення. Той одразу почав кричати на нього, мовляв, дружину треба судити, «світить» їй від восьми до 15 років. Якщо не підпише якусь там картку, то він викликає прокуратуру, а дитину віддають на розтин.
Намагаюся з’ясувати у чоловіка, чи йому пояснили, що такого скоїла його жінка, якій погрожують терміном, котрий дають за вбивство. Але він тоді перебував у такому стресі, що й розпитувати нічого не став. Не треба було йому ніякого розтину. Підписав те, що вимагав лікар (очевидно, йдеться про так звану посмертну картку), пішов, як той наказав, до аптеки, купив там пеленку та велику картонну коробку, в якій повіз свою дитиночку додому ховати.

 

«Лялько моя, лялько...»

Мама Олександра, Юстина Іванівна, була від усього цього не в меншому шоці, ніж син. Адже вона так мріяла про внучку. Не захотіла, аби дитинча просто закопали. А в хаті вже гробарі були. Старший онучок — семирічний Юрчик плачучи сказав бабусі: «Навіщо нам ці хлопи. Я сам для такої маленької дитинки викопаю ямочку». Трирічний Олежик, хоча й не розумів, що сталося, але й сам заходився слізьми. «Лялько моя, лялько», — плакав над сестричкою.

Юстина Іванівна сказала синові, аби приніс стрітенську свічку та свячену воду, щоби хоч більш-менш по-християнськи поховати дитинча, а сама взялася його розповивати. Хтось у лікарні дбайливо загорнув тільце в пеленку, і, на думку бабусі, яку вона повторила кілька разів, це, по суті, врятувало дитинча од справжньої смерті від переохолодження. Воно зігрілося, і коли Юстина Іванівна розгортала немовлятко — раптом «закувікало». А далі просто передаю те, що записано на диктофоні:

— Я так сі напудила. Думаю, мені сі привиділо. Тому що я за нею дуже зажєлувала. Думаю, я вже помішалася розумом і це мені все привиділося. Та почала розповивати далі, а дитинка праву рученьку піднімає. Знову не вірю своїм очам. Це привиджується мені. Але далі розповиваю її. А пеленочка до тіла прилипла, і дитинка зачєла сильно плакати. А я тоді кажу до сина: «Йой, що ж ти наробив! Дитина жива, а ти вже гробарів привів, ховати її зібрався». Хапаю дитинку, завиваю в пухову хустку, а син кричить: «Робіть, мамко, щось робіть! Аби жила, аби жила...»

Юстина іванівна почала хукати в ротик дитинці. Дівчинка ще сильніше стала плакати. Тоді вже всі переконалися, що вона жива. Олександр знову зателефонував на «швидку», в якої цього разу з пальним проблем не виявилося. Щоправда, першим на допомогу Сашкові знову прийшов його друг, котрий був свідком, як лікарі ображали його приятеля й родину, і котрий віз свого товариша з лікарні додому, коли той тримав коробку з начебто мертвим немовлям, а тепер гнав щосили з Биткова у напрямку Надвірни. Дорогою зустріли карету швидкої допомоги, що їхала до них, екіпажові якої передали дитину.
 

 

І далі образи

І на цьому хотілося б поставити попередню крапку, зазначивши, що з ангелятком (саме за аналогією з цим словом батьки й вирішили назвати дівчинку Ангеліною) вже все добре. 22 квітня її перевели з реанімації до обласної дитячої клінічної лікарні в палату до мами. Всі чудуються цьому випадку. Адже дитинча могло померти від переохолодження, бо понад чотири години, якщо не більше, лежало воно без догляду. Дівчинка могла стекти кров’ю, адже їй не перев’язали пуповину. Юстина Іванівна показала пеленку, в якій привезли немовлятко додому. Вона була вся закривавлена. Але Бог захотів, щоби дитинча жило. Як влучно зауважив дідусь дівчинки з маминого боку Василь, її душу не прийняли на небі, бо ще зарано, і повернули на землю.

Та, на жаль, на цьому страждання родини Михайлюків не закінчилися. Особи, винні у тому, що ледь не сталося вбивство, адже могли закопати живу дитину, і замість того, аби впасти людям у ноги, вимолюючи пробачення, продовжили їх цькувати. Адже вся Україна бачила той сюжет на одному з телеканалів, де знову називали родину пияками, бомжами. Хоча це звичайна сільська сім’я, яка користується авторитетом серед односельців. На подвір’ї Олександра Михайлюка дві машини. Погодьтеся, це аж ніяк не схоже на людей, інтереси яких переплітаються з горілкою. Чоловік цілком слушно має намір звернутися до суду з позовом про захист честі і гідності. Та якщо вже згаданий нами завідувач пологового відділення врешті-решт вибачився перед Олександром і Мар’яною, то дехто продовжував їх ганьбити. Останнього разу це сталося 21 квітня, коли до Надвірни приїхала велика перевірка з Міністерства охорони здоров’я. За словами Олександра, очолював її безпосередньо міністр Зіновій Митник. На комісію покликали чоловіка, де його протримали кілька годин. Зайшла туди й Длябога, яка сказала, що, мовляв, коли у 2000 році Мар’яна народжувала дитину, то її привезли до лікарні в стані сильного алкогольного сп’яніння. Як розповідає Олександр, він лише встиг з подивом сказати: «Як такѕ» і далі хотів заперечити, бо першу дитину його дружина народила аж у 2003 році. Та лікар перебила чоловіка, заявивши при членах комісії, що, мовляв, він того не знає, бо перебував у місцях позбавлення волі. Так Олександр з подивом довідався, що «сидів». Бракує слів, аби прокоментувати такий цинізм. Зрештою, сподіваємося, що це зроблять інші.

 

Люди вже зробили висновки

Наскільки нам відомо, безпосередньо винних у цьому випадку вже зняли із займаних посад. Щоправда, остаточні висновки міністерської перевірки ще попереду. Ми постараємося ознайомити читачів з ними. Своє слово мають сказати й правоохоронні органи. Адже з цього приводу веде перевірку й прокуратура. Також її результатів ще не знаємо, але будемо дуже здивовані, якщо за цим фактом не порушать кримінальну справу.

Та, зазначимо, самі люди вже зробили висновки. Йдеться про ганебну систему поборів, яка існує в нашій медицині. Всім відомо: не даш хабара — ніхто до тебе й не подивиться. Саме таким чином пояснюють родичі й знайомі Михайлюків таке ставлення до Мар’яни та її дитини. Тато жінки, Василь, розповідав, що наприкінці лютого родила його друга дочка. Під час виписки з лікарні її чоловікові сказали дати за довідку півтори тисячі гривень. «А він і дочка — безробітні. Де взяти такі гроші? Тож мусив зять позичити, і тепер віддає потрохи», — каже пан Василь.

Власне, хто з такими речами не знайомий? І авторові цих рядків довелося зіткнутися з байдужістю та нахабністю лікарів, з тим же браком бензину на «швидкій», яку ми викликали до маленького сина, який через судоми знепритомнів. Хоча від лікарні до нашого будинку пішки можна дійти за якихось десять хвилин. Та ніхто не поспішав дитині на допомогу.

Також ніяк не можу забути випадок з народженням нашого другого сина. Щоправда, «швидка» приїхала вчасно. Та пологи були настільки стрімкі, що дружина народила прямо в машині. Лікар дбайливо загорнула синочка в якусь ковдру, адже це було вночі. Та коли приїхали до лікарні, то черговий гінеколог грубо сказав дружині, чого, мовляв, розляглася. Вставай, іди. А треба було підніматися, до речі, на другий поверх. Аж водій «швидкої» обурився таким ставленням і примусив принести ноші...

Про надвірнянський випадок можна було б написати, що він став великою масною плямою на білому халаті української медицини. Та це не зовсім так, бо люди судять справедливо. Хай пізніше Олександр та Мар’яна самі скажуть добре слово про обласну дитячу клінічну лікарню, де тепер перебувають жінка з донечкою. А ми розповімо про інше. Ще до приїзду міністерської перевірки на місцевому рівні почалася, так би мовити, «роздача слонів». Під неї потрапив і головний лікар Битківської лікарні, який до цієї історії зовсім не причетний. Він, до речі, не мав бажання, аби ми згадували про нього в статті. Та про це з обуренням розповідали жителі селища, котрі готові обстоювати його, якщо дійсно забажають зняти чоловіка з посади.

А закінчу свій матеріал ще одним дивним випадком, який стався з нами у Надвірні. Юстині Іванівні, яка є інвалідом і ходить, спираючись на палицю, треба було з якимись болячками до лікарні, і ми підвезли жінку редакційною машиною. Там довелося почекати на результати аналізів, і ми всі стояли на подвір’ї, розмовляючи про випадок з її невісткою та внучкою. Раптом до нас підійшла якась інтелігентна жінка, приблизно такого ж віку, як і Юстина Іванівна. Перше, що вона нам сказала, було: «Запам’ятайте, зло, навіть зроблене ненавмисне, обов’язково повернеться тому, хто його заподіяв». Ми з водієм подумали, що жінки знайомі між собою, та виявилося, що Юстина Іванівна цю паню бачить вперше. Невже це був просто дивний збіг обставин?..

Ігор НИКОРОВИЧ www.galychyna.if.ua
P.S.Облити брудом когось, це дуже просто.І це стосується двох сторін.Я притримуюсь думки що диму без вогню не буває,як зі сторони батьків так і медиків.А то що лікарню треба іти з грошима, це ми самі і винуваті.Самі навчили і далі вчимо і лікарів,і вчителів... зараз і в дит. садок теба іти з презентом то про що може бути мова. Нетреба тільки когось робити білим і пухнастим, а когось втоптувати в болото.Не треба робити з цих батьків жертв, тут жертва лише одна-невинна дитина.Я хочу зрозуміти одне, маючи два авто на подвірї і не відвести жінку в пологовий будинок,а чекати цю рахітну швидку?В нас велосипеди швидше їздять,треба поцікавитись з якого вона року,чи правільніше століття.Винуваті всі і винуватий ніхто, країна в нас така!
Категорія: Наше суспільство | Переглядів: 1401 | Додав: nashe-misto | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 111 2 »
11 к  
0
У Рахунковій палаті констатують, що вітчизняними пільгами фактично підтримуються іноземні виробники, а також імпортери і торговельні підприємства, які ввозять і продають зарубіжну продукцію, що призводить до втрат доходної частини державного бюджету.

За ці три роки до України було ввезено медичної продукції на 53,6 млрд. грн., а експортовано за її межі ліків та медичних приладів на 2,5 млрд. грн. За розрахунками фахівців Рахункової палати, протягом 2007-2009 років бюджет недоотримав майже 20 млрд. грн. Пільгове оподаткування не робить медичну продукцію доступною для населення, наголошують у Рахунковій палаті.

Як пояснюють фахівці, якщо торговельна націнка на ліки, ціни на які підлягають державному регулюванню, мала бути не вище 37%, то більшість аптек продавали їх з націнками 150-200%, а в деяких випадках і понад 300%. Водночас в середньому 14% сімей України, які потребують медичної допомоги, були неспроможні придбати медикаменти через їхню занадто високу вартість.


10 defaultNick  
0
Не виніть державу в усьому.Ми поки що одинакові люди,а яке відношення в нас один до одного.На базарі,в магазині можуть обдурити,підсунути несвіже,ціну піднімають на все ,так стрімко,що національний банк не поспіває за Надвірно.Навіть в Коломиї,в Франківську такого нема.Про хабарі в лікарні смішно слухати ,що "вчать люди".Чолму в області такого нема ні в обласній клінічній лікарні(принаймі не так нагло),ні в обласній дитячій.Тому,що бояться старшого керівництва,а в нас в поліклініці без гршей ні узд ні рентген .....,не зробиш.Хоч ми всі люди.Держава складається з нас.Так,що спам"ятаймося!!!!Побіймося БОГА!Ітоді все стане на свої місця.

9 t  
0
ВІЦЕ-СПІКЕР ДЕРЖДУМИ: "УКРАЇНИ НІКОЛИ НЕ БУЛО"
П'ятниця, 30 квітня 2010, 17:52
Версія для друку Коментарі 107
Російський політик Володимир Жириновський вважає, що не слід було надавати Україні знижку на російський газ.

Про це він сказав в інтерв'ю телеканалу "Росія 24".

"Нам не треба було допомагати Україні, тому що вона розвалилася б сама", - зазначив російський політик.

На думку Жириновського, харківські домовленості укладені на користь України.

"Це питання формули, щоб вигравали і ми, і вони. А так виходить, що Україна виграє, а ми програємо", - сказав він.

Жириновський запропонував брати приклад з Європи: "Німці не хочуть годувати Грецію, голландці не хочуть годувати Португалію. Це тільки ми годуємо Україну - на 40 мільярдів доларів".

Російський політик назвав це несправедливістю, тому що "України як держави ніколи не було".

"Україна - це ті ж жителі Росії та Польщі, які жили "на краю". Україна - це край імперії. Країнці. А через те, що вони жили поруч з Польщею, у них виникла свій діалект", - зазначив він.

Під час інтерв'ю Жириновський повідомив, що його предки жили на території сучасної України і навіть займалися там деревообробкою.

"Мій дід купив фабрику в Костополі, під Рівним, 104 роки тому. Вона до цих пір фуричить", - сказав він.

Як відомо, Жириновський є віце-спікером Держдуми РФ.

Українська правда


8 t  
0
Янукович звільнив 12 голів РДА Івано-Франківської області
Сьогодні Президент України Віктор Янукович підписав ряд розпоряджень про звільнення з посад голів РДА Івано-Франківської області у зв'язку із закінченням строку повноважень Президента України. Про це повідомляється на офіційному сайті голови держави.

Президент розпорядився звільнити наступних осіб:

РОСІЦЬКОГО Івана Карловича з посади голови Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

ПИСКЛИНЦЯ Ігоря Дмитровича з посади голови Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

ШИНКАРУКА Ярослава Івановича з посади голови Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

ІВАСИШИНА Григорія Михайловича з посади голови Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

ЄМЧУКА Василя Дмитровича з посади голови Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

ШКУТЯКА Петра Зіновійовича з посади голови Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

КОНЦУР Лілію Захарівну з посади голови Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

ВІНТОНЯКА Михайла Івановича з посади голови Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

БІЛИКА Романа Павловича з посади голови Снятинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

КУЧЕР Іванну Іванівну з посади голови Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області,

СЕНІВА Василя Івановича з посади голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області.

ІВАНИШИНА Василя Олексійовича з посади голови Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області у зв'язку із закінченням строку повноважень Президента України


7 Ірма  
0
"Зло, навіть зроблене ненавмисно,обов"язково бумерангом повернеться до того хто його заподіяв"---золоті слова. І ми всі будемо свідками цього---і знайомі сім"ї Михайлюків, і знайомі та співробітники медпрацівників, причетних до цієї оказії. У нашому житті випадковостей немає---все закономірно і випробування, які даються кожному з нас ми зобов"язані пройти. Є нагода кожному з фігурантів цієї справи задуматись про минуле, щоб майбутнє було райдужним.

6 Свідомий  
0
Та то не лікарі, то м'ясники, ледацюги безсоромні. На рахунок Заріцького, хто би що мені не казав, а це хабарник з хабарників, і спеціаліст він нікудишній. Ганьба таким докторам. Судити таких треба, безлицюг послідніх.

5 Губернатор ПНЬОВА  
0
Який би лікар не був - флєкам все єдно не догодить. Бояться дохторів як тої смерти.

4 віка  
0
Хай прокуратура провірить добровільні внески!!! хворих Хто їх запровадив і де вони діваються.Гребуть безсовісно не зважаючи на пенсіонерів,ветеранів....А самі будують віли.Подумайте,звідки у медиків замки,якщо вони плачуть на малу зарплату

3 ві  
0
Ото біда в тому Що лікарнею керують два михайли- один завгосп-другий ...

2 Олександра  
0
Цілком згідна з І.Никоровичем "Винуваті всі і винуватий ніхто,країна в нас така!" А відразу "вішати всіх собак" на лікарів теж недоречно . Слід аналізувати всі чинники і фактори, що призвели до цього випадку. Особисто знаю Заріцького - коли потрапила в лікарню, то він рятував мені життя , а не питав про гроші!!! А це говорить багато про що...І працювати в таких умовах, як працюють наші медики - умови , наближені до бойових, бо виконують роботу і лікаря, і завгоспа і хто зна ще. Перш ніж судити когось, подумайте - хто з нас без огріхів та помилок??? А життя довге...

1-10 11-11
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Логін:
Пароль:

Календар новин
«  Квітень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Пошук

Друзі сайту


Реклама


Статистика

Copyright MyCorp © 2024