Дедалі наполегливіше ми продовжуємо «забруднювати» наші судини холестерином, отруювати власні нирки та печінку токсичними речовинами, виснажуючи їх, випробовуємо легені на витривалість до дії нікотину, а потім, ковтаючи жменями медикаменти, ще й нарікаємо на недосконалість медицини сьогодення.
 На зміну дефіцитові продуктів прийшло їхнє різноманіття, але разом з ним з’явились і сумніви: чи все те, чим ми харчуємося, безпечне для здоров’я? Особливе занепокоєння викликають харчові додатки, які позначаються на упаковках літерою Е з цифрами. Що за ними криється? Відповідно до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», харчовий додаток — це природна чи синтетична речовина, яку спеціально вводять до харчового продукту для надання йому бажаних властивостей: поліпшення структури, смаку, аромату, подовження терміну зберігання тощо. Харчові додатки не повинні викликати токсичної, канцерогенної, алергенної або іншої несприятливої дії на організм людини. Використовувати позначку «Е» з цифрами в назві додатків почали ще 1953 року. До цього назви хімічних речовин писали повністю, що іноді займало на упаковці багато місця. індекс «Е» фахівці ототожнюють зі словами «essbar/edible», що в перекладі з німецької та англійської означає «їстівний». У нашій країні гігієнічний висновок за всіма додатками дає Міністерство охорони здоров’я, а список безпечних затверджує Кабінет Міністрів. Спеціалісти приписують харчовим додаткам близько 50 різноманітних функцій. Можна виділити 11 великих груп додатків: поживні (природні компоненти їжі); додатки, що зберігають свіжість; приправи; консерванти; додатки, що полегшують переробку чи виготовлення; барвники; ущільнювачі (текстуранти); наповнювачі; підсолоджувачі; додатки, що допомагають знизити калорійність харчів тощо.Усі додатки поділяють на такі групи:
Е100—Е182 — це барвники. Наприклад, Е150 — карамелевий цукор, Е153 — рослинне вугілля, Е160 — бета-каротин, Е164 — шафран.
Е200-—Е299 — консерванти. Е260 — оцтова кислота, Е270 — молочна кислота, Е296 — яблучна кислота.
Е300—Е399 — антиоксиданти. Скажімо, Е300 — аскорбінова кислота, Е330 — лимонна кислота, Е334 — винна кислота.
Е400—Е499 — стабілізатори, завдяки яким зберігається консистенція продукції. Е406 — агар, Е422 — гліцерин, Е440 — пектин, який широко використовують у кондитерській промисловості.
Е500—Е599 — емульгатори.
Е600—Е899 — підсилювачі смаку й аромату. Е900 і далі — речовини для глазурування. Е901 — віск бджолиний.
Існують дозволені, недозволені і заборонені додатки. В Європі використовують Е123 — червоний амарант, консервант-формальдегід. У нас, а також у Росії та США його заборонено. Річ у тому, що навіть невеликий перебір цього додатка зробить продукт неїстівним. Заборонені у нас також Е121 — «цитрусовий червоний №2» і Е173 — «порошок алюмінію», який застосовують закордонні кондитери для прикрашання продукції. Щоправда, відшкрібаючи їжу з алюмінієвого посуду, ми так само «харчуємося» аналогічним порошком. До речі, список додатків, дозволених в Україні, значно менший, ніж в ЄС та США. Отож ми одержуємо з їжею значно менше «синтетики», ніж європейці або американці. Це втішає. Фахівці різних країн не дійшли єдиної думки про шкідливість тих або інших «Е»! Та все ж таки «краще перестаратися, ніж недостаратися». Скористаємося вітчизняною специфікацією, згідно з якою канцерогенними визнано консерванти від Е211 до Е213, а Е221 — Е224 і Е226 можуть викликати розлад кишківника. Людям зі слабким шлунком не рекомендується вживати продукти, які містять антиоксидантні додатки Е322 і Е338 — Е341. Втім, і деякі дозволені додатки можуть добряче вдарити вас по слабкому місцю. Наприклад, нешкідлива для більшості лимонна кислота (Е330), вміст якої в продуктах не нормується, може викликати напад у хворих на виразку шлунка. Та й цілком здорова людина може заробити хворобу шлунково-кишкового тракту в разі надмірного вживання лимонної кислоти або звичайного столового оцту — скажімо, щодня додаючи їх у салати й борщі. Або візьмімо газовану воду з підсолоджувачами замість цукру. Великі підприємства можуть дозволити собі випускати її на цукрі, а в провінції, де повно дрібних фірм, економлять і кладуть підсолоджувачі. Така вода годиться діабетикам, а для дітей — шкідлива, адже малюки мають одержувати натуральні вуглеводи. Отже, купуючи продукти, уважно вивчайте маркування. А вживати харчі з «третіх країн», серед яких немало контрабандних, зовсім не слід
|
