Західні області України рятуються від кризи,
заробляючи на заготівлі та експорті лісу. При цьому знищуються
унікальні карпатські ліси, зводиться нанівець їх екологічний і туристичний
потенціал. Самі ж лісники запевняють, що відновлюють ліси, і їхня площа навіть
збільшується! Що ж насправді відбувається з Українськими Карпатами? Жителі Карпат ледве впізнають рідні краєвиди: останні півтора
десятиліття ліс рубають суцільними масивами, вивозячи його за кордон на паркет і
меблі, та залишаючи пустирища на багато гектарів. Вирубки тривають із 1990-х
років, каже Володимир, житель одного з гірських сіл у Косівському районі
Івано-Франківської області.
«Це дуже прибутковий бізнес. Найбільші рубки
ведуться високо в горах: просто рубають технікою все, що є живого. Найкращу
деревину вивозять, решту кидають на місці. Найжахливіша мені відома вирубка –
буквально під Чорногорою, в бік Говерли її ведуть. Просто бриють гори начисто. А
головне, що всім на це начхати», – обурюється місцевий мешканець.  Хто в ліс, хто по дрова...
Про активізацію
лісозаготівель говорить і голова Замагорівської сільради Верховинського району
Іван Кермощук. «На території сільради працюють і державний, і районний лісгоспи.
За останні 10 років вони вирубали дуже великі площі, у порівнянні з попередніми
роками. Це все планові вирубки, але вони згубно впливають на довкілля. Ми не
пригадуємо таких весняних повеней, як зараз. У природі все пов’язано. Тож треба
зменшувати обсяги», – каже він.
Замагорівська та інші сільські ради
регіону звертаються до лісівників та контролюючих органів із проханням зменшити
лісозаготівлі. Відповідей поки що немає.
Згубний вплив карпатських
лісозаготівель на довкілля відзначає і виконувач обов’язків командира дружини з
охорони природи «Зелене майбутнє» Наталя Шевченко. За її словами, минулорічну
постанову Кабміну № 929 про обмеження вирубок просто не виконують, і навіть були
спроби її скасувати.
«Суцільні вирубки сприяють повеням та ерозії, з
оголених схилів сходить ґрунт. Але вже у 2009 році Президент подає на постанову
№ 929 до Конституційного суду, обґрунтовуючи свій протест неправильним вживанням
у ній юридичних термінів. Цьому передували виступи комітету лісового
господарства про те, що обмеження вирубок призведе до збитків і зменшення
бюджетних надходжень. А проблему вирішити дуже просто: треба перестати сприймати
Карпати як ресурсний потенціал. А треба заробляти гроші на їх туристичній
привабливості», – зазначає Наталя Шевченко.
Поки екологи б’ють тривогу,
начальник управління лісового господарства Держкомлісгоспу Володимир
Романовський запевняє, що суцільні вирубки припинилися, темпи лісозаготівлі
незмінні вже багато років, а площа лісів у Карпатах навіть
збільшується!
«Останнім часом у Карпатах заготовляють 3 мільйони
кубометрів деревини на рік, і цей показник не збільшується. Крім того, ми
відновлюємо ліси, це роблять й інші користувачі. Тому їхня площа у регіоні з
1996 року збільшилася на 17 тисяч гектарів», – каже Володимир Романовський.Експорт деревини до Європи: битий небитого
везе
Вплив вирубок на повені останніх років представник
Держкомлісгоспу заперечує. За його словами, навіть якби гори були повністю
вкриті лісом, вони б не змогли втримати величезну кількість опадів, яка призвела
до минулорічного лиха. Про це говорять і наукові досліди Інституту екології
Карпат НАН України. Так, заступник директора Інституту Оксана Марискевич
заявляє, що вирубування лісу не є основною причиною гірських повеней та зсувів,
які викликані глобальними кліматичними змінами.
Водночас Україна має чи
не найменше лісів у Європі: ними вкрито близько 14% території країни, а
заповідними є менше третини з них. При цьому Україна продовжує експортувати
деревину до Європи, заготовлюючи її у Карпатах та Поліссі.
|
