Головна Наше місто НАДВІРНА Реєстрація

Вхід

Вітаю Вас Гість | RSSПонеділок, 20-11-17, 08:06:49
Меню сайту

Розділи новин
Наші новини [141]
Наша влада [166]
Наша культура [96]
Наше суспільство [177]
Наше здоров"я [11]
Наш спорт [68]
Наш туризм [15]

Головна » 2009 » Березень » 10 » Міський голова – цар у місті, чи як у казці – «змій з трьома головами», чи ще по іншому «три в одному»
Міський голова – цар у місті, чи як у казці – «змій з трьома головами», чи ще по іншому «три в одному»
12:44:37

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пропонує обирати мерів міст на 5 років, продовживши термін повноважень і для мерів чинної каденції. З такою пропозицією Глава Уряду виступила на загальних звітно-виборчих зборах Асоціації міст України та громад. Про це вона заявила виступаючи на з'їзді Асоціації міст України і громад.

"Якщо мери обираються на 5 років, то і органи місцевої влади мають обиратися на 5 років, бо людей вже дістали черговими та позачерговими виборами", - підкреслила Юлія Тимошенко. Вона зазначила, що фракція БЮТ у Верховній Раді України винесе на розгляд парламенту законопроект про пролонгацію повноважень діючих мерів. Прем’єр-міністр також підкреслила, що необхідно розробити законопроект про проведення виборів мера у два тури тільки в Києві, а не у всіх містах, як пропонують деякі законодавці: "У ці важкі часи кризи не можна трясти країну виборами по всій вертикалі".

За нинішньої системи міські голови практично випали з вертикалі виконавчої влади. Виходить, що міські голови у місті мають практично не обмежену владу: свавілля, беззаконня, корупція у містах процвітають. Вимоги закону щодо висловлення недовіри міським головам дуже важкі для практичного виконання. Це ми чітко бачимо по меру Києва Л.Черновецькому, меру Харкова М.Добкіну, меру Івано-Франківська В.Анушкевичусу. Не кращий склад і депутатського корпусу, - інтриги, корупція і некомпетентність характеризують депутатів обраних за партійними списками.

Спробуємо коротко проаналізувати ситуацію, що склалася через призму українського законодавства. Проведений аналіз ґрунтується на нині діючих законах України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Ця стаття має на меті розвіяти деякі стереотипи та донести до виборця правові реалії місцевого самоврядування.

Рада

До повноважень міської ради належить утворення і розпуск виконавчого комітету ради

Виявляється, що згідно закону депутат може вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту будь-якого органу чи посадової особи, але сесія не може надавати оцінку роботі чиновника, відправляти його у відставку. Хіба-що рекомендувати зробити це міському голові. Отож остаточне рішення, наприклад, про розпуск виконкому ради, він приймає на свій розсуд.

Справді, права у депутатів є, а механізмів їх реалізації немає. Отож поговорили, попсували відносини і розійшлись. Депутати потрібні міському голові тільки при утворенні виконавчого комітету ради, для затвердження секретаря ради, а також раз у рік при затвердженні міського бюджету. Схвалили пропозиції міського голови, - на цьому потреба у депутатському корпусі відпала…

Згідно закону в сесії міської ради є повноваження затвердження структури виконавчих органів влади, загальної чисельності органів ради, але за пропозицією міського голови. Це затвердження проходить непомітно і чисто формально, бо міський голова законодавчо не зобов’язаний обґрунтовувати перед радою пропоновані ним структуру і чисельність.

Право ради на прийняття рішення про недовіру міському голові

Отож, депутати можуть порушувати питання про недовіру міському голові. Ну і що? Порушили, а який механізм розгляду, процедура - законодавець уточнити «забув»…

Хто і як докаже, що міський голова порушує закони, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень? І тоді починається, - то міський голова заявляє, що такий висновок може зробити тільки суд, то, що потрібно проводити референдум і таке інше.

В законі є дуже гарна, але пуста фраза: міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою. А що таке територіальна громада? - Невідомо.

Отож, яким чином і перед ким конкретно відповідальний міський голова? - Відповіді немає. Мер швидше безвідповідальний, ніж відповідальний. Закон говорить, міський голова відповідальний перед відповідною радою. Яким чином? Які важелі впливу? – Ніяких.

Справді, звітувати перед радою мер не зобов'язаний, бо його обирав народ. Тому, він щороку формально загалом звітує про свою роботу і звіт радою приймається до відома. Звіт мера може бути не схваленим радою, але це для нього не має ніяких юридичних наслідків.

Право ради на скасування актів виконавчих органів ради

Щоб їх скасовувати треба про них принаймні знати, а інформації ніякої, - хіба з газет, у яких рішення виконкомів вибірково публікуються, ну і звичайно, щоб щось відміняти треба бути незалежним від міського голови. Крім того, немає ніякої гарантії відповідності тексту документів прийнятих на сесії ради і підписаних головою. Особливо якщо різняться проголосовані і підписані документи, які стосуються землі, комунального майна, де в переліку сотні об’єктів, і часто «закрадаються технічні помилки». Депутатам роздаються стоси документів перед сесією ради, потім на сесії вносяться сотні поправок, а остаточні документи, які і є правовими документами депутатам вже ніхто не роздає.

Міський голова

Міський голова – цар у місті, чи як у казці – «змій з трьома головами», чи ще по іншому «три в одному»

Якщо порівнювати з загальноукраїнським владним олімпом, то міський голова – і Президент (бо обраний всенародно), і Голова Верховної Ради (бо очолює раду і веде сесію міської ради), і Прем'єр-Міністр (бо одноосібно формує і очолює виконком). Одним словом, - Ющенко, Литвин, Тимошенко в одній особі.

-Міський голова скликає сесії рад, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Організовує роботу відповідної ради і її виконавчого комітету. Підписує рішення ради та її виконавчого комітету. Мер є розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових коштів.

У міського голови є багато можливостей для маневру, висловлюючись футбольною термінологією, для «фінтів».

Наприклад,
-міський голова може заблокувати будь-яке рішення ради, наклавши вето, яке долається 2/3 голосів від складу ради;
-крім того, як ми вже знаємо, будь-яке рішення ради міський голова, спершись на «вагомі причини», може просто не підписати, тоді воно не вступить в дію, а йому згідно закону за такий «фінт» нічого не буде;
-або, наприклад, міським головою не вносяться в порядок денний певні не вигідні йому питання, але вносяться питання, проекти рішень щодо яких були внесені міським головою безпосередньо перед засіданням; або не ставляться на голосування проекти рішень підготовані як альтернатива;
-або сесія при наявності кворуму не розпочинається, бо немає «своїх» для прийняття «правильних» рішень; або посеред пленарного засідання сесії в порядок денний вносяться нові питання;
-або у випадку не погодження питання оголошується безлімітна перерва, доки “дотиснуть”; під час перерви йде масована обробка депутатів через партійні, бізнесові і “інші” структури за методом батога і пряника;
-одне і те ж питання ставиться на голосування по декілька разів, причому повторне голосування може проводитися вже після того як розглянуто декілька інших питань порядку денного і т.д.

Отож, «фінтити» можна багато, але треба «грати» так, щоб не «перефінтити», бо незчуєшся як суперники заберуть владу, даруйте за обмовку, м’яч.

-Міський голова виносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету, вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету. Міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету. Призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради.

Отже, без згоди мера, (і подальшого подання ним кандидатури на сесію ради для затвердження), - жодна особа не може стати членом виконкому. Фактично у законі правильно було б написати не «виконавчий комітет міської ради», а – «виконавчий комітет міського голови». До речі, до складу виконкому, крім постійних його членів, (секретаря ради і галузевих заступників) на громадських засадах входять шановані у місті люди, які готові завжди підтримати мудрого і авторитетного міського голову. Наголошую, виконком у місті, - це як Кабінет Міністрів, і у більшості міст України проекти рішень, що запропоновані мером приймаються виконкомом одноголосно. Можна, правда, і так до керуватися, що почнуть виникати протиріччя і конфлікти між виконкомом і міським головою, аж до повного паралічу роботи, - але це вже з розряду «політичної шизофренії, роздвоєння особистості». Некерований мером міста виконком – нонсенс.

Депутат

Як ми бачимо права міського голови чіткі і не двозначні. А як депутати можуть впливати на міського голову, на виконавчі структури? Відповідь - ніяк! А що ж від депутатів залежить, які питання вони вирішують? Хто з посадовців обирається, призначається або затверджується радою? - Секретар міської ради і все.

Згідно закону постійні комісії розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань. Кандидатури на які посади? Де зазначений їх перелік? Хіба-що рада призначає головного редактора міської газети і директора комунального телебачення.

Кого депутати реально можуть відправити у відставку? - Нікого. Постійні комісії ради вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді органів, подають за результатами перевірки рекомендації, здійснюють контроль за виконанням рішень ради. Ці рекомендації приймаються до відома, ну і далі що? Висновки комісій ніхто не бере до уваги, бо ж відповідальності за нехтування думкою депутатів немає ніякої.

Насправді, депутат немає ніяких прав і має купу декларативних обов'язків. Депутат може звернутися із запитом. Ну і що? Отримає відповідь, що за відсутності коштів нічого зробити не можемо, не впадайте у відчай, - плануємо на наступний рік. Тому, у більшості громадян сформувалась хибна думка, що депутат є посередником між виконавчими структурами дрібного рангу і мешканцями. Нібито депутата обирають для того, щоб він вирішував дрібні комунальні проблеми виборців, наприклад, заставляв слюсаря ЖЕКу ремонтувати крани, а сантехніка чистити каналізацію.

Міський голова, як самодержець вирішує всі питання. До міського голови депутати йдуть на поклін, непокірні можуть бути швидко покарані. Хоча, з іншого боку, відповідальність за невдачі мер прагне покласти на раду, та при можливості прикрити рішенням ради сумнівні рішення виконкому. Мовляв це рада так вирішила (колегіальний орган), а я виконую, я - людина маленька. Отже, основна передумова роботи депутата – це незалежність від міського голови.

Посадовці виконкому в своїх галузях також багато вирішують. Це у їх приймальнях товпляться депутати, щоб просити вирішити якесь питання, але для цього треба догоджати, зарекомендувати себе “чемним” депутатом. Отож, реально депутати залежні від виконавців, тобто від тих кого вони раніше від імені громади взяли на роботу. І, навпаки, посадовці виконкому не відчувають відповідальності ані перед депутатами, ані перед виборцями. Кандидати в депутати борються за владу щоб потім віддати її чиновникам, яких не знає виборець-народ, які не проголошували програм, не брали зобов’язання перед виборцями і які повністю виходять з під контролю депутатів після свого призначення.

Депутати не мають реального впливу не тільки на кадрову політику, але і на формування бюджету, на складання програми соціально-економічного розвитку. Не йдеться про дрібниці, а про пріоритети, основні засади. В результаті депутати пропонують одну концепцію, а втілюється в життя програма міського голови. І на виконання програми міського голови працює весь апарат виконкому, а відповідальність перед виборцями несуть депутати, яким дорікають про непрофесійність і бездіяльність.

Депутат здійснює свої повноваження не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю. Хто зможе займатись належним чином вищевказаними справами на громадських засадах на противагу чиновникам у апараті виконкому, які теж «вивчають, розглядають, підготовляють, контролюють, виносять, подають» і т.д.? - Ентузіасти. А якщо навіть виникне бажання працювати, то що пропонується до послуг депутатів? Де апарат ради на допомогу роботи комісій, окремих депутатів, зв’язок, транспорт і т. д.? В раді навіть не передбачено законом своєї незалежної юридичної служби. Чи може цією юридичною службою слід вважати юридичну служба міськвиконкому, яка постійно на замовлення мера дає “потрібні” йому юридичні висновки?
Які шляхи удосконалення місцевого самоврядування в Україні? Як наповнити права депутата і ради в цілому реальним змістом?

Можливо вибори міських (селищних) голів і місцевих рад потрібно проводити частіше, скажімо один раз в два роки - (зокрема існує такий досвід в багатьох країнах розвинутої демократії в тому числі в США). Два роки цілком достатньо щоб проявити себе з поганого чи хорошого боку. Адже політична відповідальність депутатів і міських голів перед виборцями лише одна (звичайно, якщо вони не вчинили злочин), - нові вибори, і довіра чи недовіра виборців. Тоді після закінчення виборів міський голова і депутати одразу починатимуть готуватися до наступних виборів, а виборцям не доведеться чекати довгих 4-5 років щоб висловити недовіру "своїм представникам" з числа брехунів і популістів.

Власне сьогодні треба починати дискусію саме на цю тему. Адже люди розраховують на зміни і сподіваються на органи державної влади у Києві. Хоча більшість питань які проблематично стосуються мешканців регіонів стосуються саме органів місцевого самоврядування. І без рефолрмування системи виборів на місцевому рівні нічого змінити не вдасться. На жаль сьогодені мало можна віднайти матеріалів на тему місцевих втборів. Кожна партія чи мер дбає тільки про свої інтререси, експерти працюють виключно на їх замовлення мер думає як довше простимдіти у краслі, а депутат під чяким би брендом пролізти в органи управління.

Сергій Стефанко "Остров"

Категорія: Наша влада | Переглядів: 2256 | Додав: nashe-misto | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 3
3  
Мерзеник любив вилізти на стіл в авдиторії і кричати-Я джміль.
От бринить він у Вас там,а Ви слухаєте його гудіння

2  
Хтось готується у мери.Дерзайте орли

1  
Дивно,що газета з певними коріннями міської ради це напечатала.
Напевне почались внутрішні розбікрки як у Державі.
Щож.Буде цікавіше.!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Логін:
Пароль:

Календар новин
«  Березень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Пошук

Друзі сайту


Реклама


Статистика

Copyright MyCorp © 2017